29 серпня 2024 року справа №360/1450/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. у справі № 360/1450/23 (головуючий І інстанції К.О. Пляшкова) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у відношенні до позивача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року - березень 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року - березень 2018 року відповідно до абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у відношенні до позивача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року - березень 2018 року; зобов'язання нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, повернуто позивачу.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №360/1450/23 задоволено частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 360/1450/23 змінено. Мотивувальну частину рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 360/1450/23 викладено в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 360/1450/23 залишено без змін.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що судом не врахована підстава звернення до суду - відмова відповідача провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. - січень 2008 року та посилання на те, що індексація грошового забезпечення виплачена, хоча даний факт хибний.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій, в період з 24 грудня 2010 року по 21 лютого 2023 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 21 лютого 2023 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: ID-картки, посвідчення від 13 січня 2016 року серії НОМЕР_2 , довідок про проходження служби від 15 вересня 2023 року № 12/2907, витягу з наказу командира військової частини від 19 лютого 2023 року № 78-ОС.
25 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення за період з 29 червня 2010 року по 22 лютого 2023 року.
Листом від 21 серпня 2023 року № 11/Б-754-733 відповідач повідомив, що належна позивачу до виплати індексація грошового забезпечення нарахована та буде виплачена до 31 серпня 2023 року.
Також позивач звернувся до відповідача із заявою від 25 жовтня 2023 року, зокрема, за нарахуванням та виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, а з 01 березня 2018 року по день виключення - березень 2018 року.
У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав позивачу лист від 29 листопада 2023 року № 11/Б-1061-1104.
Згідно особистих карток позивача на грошове забезпечення та архівних відомостей, в період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; з грудня 2018 року по грудень 2022 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в загальній сумі 21360,49 грн.
Згідно особистої картки позивача на грошове забезпечення на 2023 рік встановлено, що в серпні 2023 року позивачу нараховано до виплати індексацію в загальній сумі 85927,85 грн, після утримання додаткової виплати в сумі 75612,60 грн, виплату якої здійснено в лютому 2023 року, позивачу в серпні 2023 року виплачено індексацію в сумі 10315,25 грн.
Згідно з розрахунковим листком позивача за серпень 2023 року позивачу нараховано індексацію в сумі 85927,85 грн, з цієї суми утримано одноразову грошову допомогу при звільненні, виплачену позивачу в лютому 2023 року в сумі 75612,60 грн, всього нараховано до виплати суму 10315,25 грн, з якої утримано військовий збір в сумі 154,73 грн, згідно з платіжною інструкцією від 29 серпня 2023 року № 1183 позивачу на картковий рахунок зараховано 10160,52 грн.
У довідці відповідача від 01 листопада 2023 року № 537 про види грошового забезпечення, що нараховані позивачу в період з 01 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року, вказано, що виплату індексації здійснено позивачу у лютому 2023 року в сумі 75612,60 грн та у серпні 2023 року в сумі 10315,25 грн, а всього - 85927,85 грн.
Згідно із довідкою-розрахунком про індексацію від 08 січня 2024 року №10, складеною відповідачем, загальна сума індексації, нарахованої та виплаченої позивачу за період з грудня 2015 року по 18 липня 2022 року, складає 101642,07 грн. При цьому нарахування та виплата індексації у фіксованій сумі в період з березня 2018 року по 18 липня 2022 року відповідачем не здійснювалася.
Також перевіркою наведених в довідці-розрахунку сум індексації грошового забезпечення позивача судом встановлено, що наведений відповідачем у довідці розрахунок здійснено із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року - березень 2018 року.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення»). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З викладеного вище виходить, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2004 від 17 березня 2004 року по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 21 листопада 2019 року у справі №815/5547/17, від 05 лютого 2020 року по справі № 825/565/17.
Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: “Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.».
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: “Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.»
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі №400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
Отже, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року - є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Доводи апелянта, що факт виплати індексації грошового забезпечення хибний, колегія суддів не приймає, оскільки згідно даних особистої картки грошового забезпечення позивача за 2023 рік, архівної відомості за 2023 рік та довідки від 01 листопада 2023 року № 537 встановлено, що відповідач здійснив нарахування індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та виплатив її позивачу у лютому 2023 року в сумі 75612,60 грн та у серпні 2023 року в сумі 10315,25 грн.
Тобто, як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час розгляду справи позивачу вже нарахована та виплачена індексація за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в загальній сумі 85927,85 грн, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог позивача в цій частині.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. у справі №360/1450/23 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. у справі №360/1450/23 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена 29 серпня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко