Справа № 760/11479/22 Головуючий у 1 інстанції: Аксьонова Н.М.
Провадження № 22-ц/824/11157/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
29 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерого товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості. Зазначив, що 07 липня 2021 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з нього наявну станом на 09 серпня 2022 року заборгованість в розмірі 35 859,20 грн., з яких: 30 591,58 грн. - заборгованості за кредитом, 5 267,62 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Рішенням Солом'янського районного суду містаКиєвавід 27 березня 2024 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 07 липня 2021 року № б/н у розмірі 30591,58 грн., а також 2108,85 грн. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 5 267,62 грн. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом. У тексті заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана ОСОБА_1 , були визначені усі умови кредитування, в тому числі і процентна ставка - в розмірі 42,0 % річних для карт «Універсальна», та 84,0 % річних при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав жодних підстав для відмови у стягненні відсотків по кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2021 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, на підставі якої АТ КБ «Приватбанк» було надано йому кредитну картку «Універсальна»№ НОМЕР_1 з терміном дії до липня 2025 року. Узаяві зазначено, що підписанням її відповідач приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Згідно наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку станом на 09 серпня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 859,20 грн., з яких: 30 591,58 грн. - заборгованості за кредитом, 5 267,62 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором у розмірі 30 591,58 грн. В частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 5 267,62 грн. суд відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку банк нараховував відсотки з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року з розрахунку процентної ставки 0% річних, з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2022 року - з розрахунку процентної ставки 20,4% річних, з 01 червня 2022 року по 09 червня 2022 року - з розрахунку процентної ставки 42% річних. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме такий розмір процентної ставки був погоджений сторонами при укладенні кредитного договору.
Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції в частині вирішення.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
ОСОБА_1 07 липня 2021 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій були зафіксовані умови кредитування, та на підставі якої АТ КБ «Приватбанк» йому надана кредитна картка «Універсальна»№ НОМЕР_1 з терміном дії до липня 2025 року.
Пунктом 1.3. заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг визначено фіксовану процентну ставку для карт «Універсальна» в розмірі 42,0 % річних (а.с. 24-33). Відтак, сторони погодили умови кредитування щодо нарахування та сплати відсотків.
З наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованості станом на 09 серпня 2022 року вбачається, що по 28 лютого 2022 року банк нараховував відсотки за користування кредитом за ставкою 42,0 % річних, за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року - з розрахунку процентної ставки 0% річних, з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2022 року - з розрахунку процентної ставки 20,4% річних, з 01 червня 2022 року по 09 червня 2022 року - з розрахунку процентної ставки 42% річних, тобто в межах процентної ставки, що була зазначена у підписаній ОСОБА_1 заяві - 42,0 % річних (а.с. 6-7).
Нарахування банком у період після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України відсотків за користування кредитом за меншою ставкою(0% і 20,4 % річних) ніж та, яка була зазначена у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг(42,0 % річних) не виключає можливість стягнення такої заборгованості за відсотками. З наданого позивачем витягу по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредитну картку та використовував її для здійснення розрахунків.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за відсотками. В частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом рішення суду сторонами не оскаржене, а тому апеляційний суд не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.
Враховуючи викладене, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом з ухваленням в цій частин нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Відповідно, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції і в частині розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 2481,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4026,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом, а також в частині розподілу судових витрат скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за відсотками за кредитним договором від 07 липня 2021 року, яка станом на 09 серпня 2022 року становить 5 267,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 2481,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4026,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Кафідова О.В.