Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/13106/2024
м. Київ Справа № 760/8428/24
29 серпня 2024року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череди Тамари Миколаївни на додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Верещінської І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
10 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Череда Тамара Миколаївна звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджуються копією рахунків, платіжною інструкцією та актом наданих послуг. Загальний розмір понесених позивачем витрат становить 8 500,00 грн.
З урахуванням вище викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 8 500,00 грн.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Череди Т.М. про стягнення витрат на правову допомогу - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 4 000 (чотири тисячі) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що додаткове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, до суду не надходило клопотання відповідача про зменшення розміру витрат за професійну правничу допомогу та не було надано належних аргументів та доводів щодо неспівмірності цих витрат, тому на думку апелянта у суду першої інстанціїне було підстав самостійно, на свій розсуд зменшувати його розмір.
Вказує на те, що з урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено, а також наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 8 500 гривень, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, вважає, що заява про стягнення судових витрат підлягає задоволенню саме у визначеному стороною позивача розмірі.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 2024 року між адвокатом Чередою Тамарою Миколаївною та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги. Відповідно до умов договору, сторони погодили, що оплата юридичних послуг здійснюється за домовленістю сторін.
08 квітня 2024 року між адвокатом Чередою Тамарою Миколаївною та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08 квітня 2024 року відповідно до умов якої сторони погодили укласти вартість та порядок оплати юридичних послуг, а саме:
супроводження справи про стягнення аліментів в першій інстанції (правова консультація, аналіз фактичних обставин справи, підготовка (складання) та написання (оформлення) позовної заяви, роздруківка всіх необхідних документів у потрібній кількості, направлення поштової кореспонденції, написання та оформлення відповіді на відзив, заперечення, сповіщення Клієнта про відкриття провадження у справі та подальший рух справи, отримання повного тексту рішення суду за результатами слухання справи, написання (оформлення) в подальшому заяви про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення аліментів на дітей та направлення такої заяви засобами поштового зв'язку на примусове виконання), вартість наданих послуг становить 6 500,00 грн.
участь у судовому засіданні (виїзд на судове засідання) на території м. Києва, вартість наданих послуг становить 2 000,00 грн.
складання та оформлення, направлення адвокатського запиту, вартість наданих послуг становить 1 000,00 грн.
Відповідно до акту наданих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08 квітня 2024 року адвокатом було надано наступні послуги: супроводженн цивільної справи № 760/8428/24 про стягнення аліментів в першій інстанції:
аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, підготовка (складання) та написання (оформлення) позовної заяви про стягнення аліментів, роздруківка позову та всіх додатків у потрібній кількості учасників справи, направлення позову до Солом?янського районного суду м. Києва засобами поштового зв?язку Укрпошта, сповіщення Клієнта про відкриття провадження у справі та надання правової консультації про процесуальні права та обов?язки учасника справи, сповіщення Клієнта про подальший рух справи, вартість наданих послуг становить 6 500,00 грн.
участь адвоката у судовому засіданні 09 травня 2024 року у Солом'янському районному суді м. Києва, цивільна справа № 760/8428/24, вартість наданих послуг становить 2 000,00 грн.
ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Череди Тамари Миколаївни грошові кошти у розмірі 8 500,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № @PL089093 від 08.04.2024 року, копією платіжної інструкції № @PL173358 від 08.05.2024 року.
Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції взяв до уваги, що розгляд справи проводився у порядку спрощеному позовному провадженні, час та обсяг робіт, виконаних адвокатом в межах даної справита складність справи.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Задовольняючи частково заяву представника позивача суд першої інстанції зменшив розмір понесених відповідачем витрат, проте не звернув увагу на те, що відповідачем не було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було направлено копію заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Колегія суддів зазначає, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Аналізуючи подані представником позивача докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, з урахуванням відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, з урахуванням складності справи, часом витраченим адвокатом та кількість поданих документів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було доведено витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8 500,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череди Тамари Миколаївни підлягає задоволенню, а додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 133,137,141, 270, 367, 374,376, 381-384 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череди Тамари Миколаївни задовольнити.
Додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череди Тамари Миколаївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 8 500,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: