1[1]
27 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1. та захисника Морозова В.Ю. на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою судді, 03 лютого 2024 року о 20 годині 45 хвилин по вул. Братиславській, 3 у м. Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» модель «Vito110 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом поряду, проводився із застосуванням технічного приладу - Alkotest Drager 6820, результати використання якого показали у ОСОБА_1. 2,13 ‰ алкоголю.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційних скаргах особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та захисник Морозов В.Ю. просять скасувати постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року та ухвалити нову постанову судді, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 та захисник Морозов В.Ю. вказують на те, що всупереч вимогам чинного закону розгляд справи відбувався незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення у зв'язку з чим постанова судді підлягає до скасування.
Матеріали справи, на думку апелянтів, містять суперечливі докази, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, беручи до уваги лише написані працівниками поліції матеріали справи.
При цьому суд фактично не досліджував докази в судовому засіданні, опирався лише на письмові показання та докази, не викликавши всіх сторін в судове засідання та позбавивши ОСОБА_1. реалізувати його права у повному обсязі.
Письмові пояснення осіб, на думку апелянтів, не можуть братися до уваги, якщо ці особи не надавали показання в судовому засіданні під присягою.
У апелянтів склалося враження, що суд взяв на себе функції обвинувачення, хоча вини ОСОБА_1. не доведено, це викликає сумнів в неупередженості суду, діям якого апелянти не довіряють.
Також судом порушено вимоги ст. 245 КУпАП щодо повного і всебічного розгляду справи, а постанова була винесена без дослідження всіх істотних обставин справи.
У постанові судді Деснянського районного суду від 29 квітня 2024 року немає підтвердження вини ОСОБА_1. , оскільки суд не опирався на нормативно-правові акти, якими повинна обґрунтовуватись вина, суд не зробив посилання на практику Європейського суду, що є грубим порушенням вимог ст. 283 КУпАП.
Також апелянти звертають увагу на порушення, які, на їх думку, були допущені працівниками поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Так, працівники поліції здійснювали шодо ОСОБА_1. психологічний тиск, внаслідок якого його було дискредитовано та складено адміністративний протокол серії ААД №521354 від 03 лютого 2024 року. Такі дії поліцейських можливо розцінювати як введення ОСОБА_1. в оману задля виконання статистичних показників своєї праці.
Окрім того, в протоколі серії ААД №521354 від 03 лютого 2024 року та матеріалах справи відсутні дані (модель, серія і номер) засобу відео фіксації.
Під час зупинки та проведення огляду на стан сп'яніння поліцейські не вели безперервної відеозйомки та не залучали свідків. Фрагменти відео не відображають повної картини того дня, що унеможливлює розцінювати їх як належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 .
У протоколі серії ААД №521354 від 03 лютого 2024 року не вказано модель, номер і серію засобу, яким велася відео фіксація, і не відомо, чи сертифіковані в Україні засоби відеозапису були застосовані.
Поліцейські під час складання протоколу серії ААД №521354 від 03 лютого 2024 року не роз'яснювали ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Працівниками поліції не було доставлено ОСОБА_1. до медичного закладу з метою проходження додаткового тесту на стан алкогольного сп'яніння у лікарні.
Працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1. від керування транспортним засобом та не вилучали його.
Працівники поліції не вилучали в ОСОБА_1. посвідчення водія та не надавали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Також працівники поліції не зазначили та не конкретизували до якого саме протоколу додається роздруківка з приладу Drager Alkotest 6820 та за якою саме адресою проводився такий огляд.
Посилаючись на норми Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, ст. 9 Конституції України та практику ЄСПЛ у конкретних справах, апелянти вказують, що вина особи у вчиненні правопорушення має бути доведена «поза розумним сумнівом» та ЄСПЛ застосовував концепцію «плодів отруєного дерева».
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувався без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1. та його захисників.
Так, на неодноразові виклики в судові засідання апеляційної інстанції, призначені на 18 червня 2024 року, 02 липня 2024 року, 10 липня 2024 року, ОСОБА_1 та його захисники Морозов В.Ю. (апелянт), Гармаш М.Ю. , Рясний В.Д. не з'являлись.
При цьому до суду надходили в електронному виді клопотання від імені ОСОБА_1. за підписом його захисника Морозова В.Ю. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1. через хворобу, у яких зазначено, що ОСОБА_1 особисто хоче брати участь у дослідженні доказів та надавати пояснення суду.
При цьому до клопотань ОСОБА_1. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою не було додано жодного документу на підтвердження вказаної обставини.
Від захисників Морозова В.Ю., Гармаша М.Ю. та Рясного В.Д. заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 червня 2024 року, 02 липня 2024 року та 10 липня 2024 року, не надходило.
Неодноразові неявки в судове засідання апеляційної інстанції особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1. без надання відповідних документів на підтвердження поважності причин неявки є способом затягнути розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
В судове засідання, призначене на 27 серпня 2024 року, ОСОБА_1 та його захисники Морозов В.Ю., Гармаш М.Ю., Рясний В.Д. також не з'являлись
При цьому від особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності та захисників не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, а тому суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу без участі вказаних осіб.
Суддя апеляційного суду, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року про визнання ОСОБА_1. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 521354 від 03 лютого 2024 року, роздруківкою з результатами тесту приладу Драгер, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 лютого 2024 року, поясненнями ОСОБА_1. від 03 лютого 2024 року, розпискою ОСОБА_1. про залишення на зберігання транспортного засобу, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1369327, відеозаписами з бодікамери поліцейського.,
Наведені докази узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, за яких ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про суперечливість доказів є безпідставними.
Всі докази, на які послався суддя у постанові, є належними, оскільки вони стосуються обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а також є допустимими, оскільки відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а тому обґрунтовано були покладені в основу постанови судді районного суду.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень, допущених працівниками поліції при складанні відносно ОСОБА_1. протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого убачається, що поведінка поліцейських при складанні протоколу була максимально коректною, до ОСОБА_1. не застосовувались будь-які форми тиску, введення в оману тощо, ОСОБА_1 були роз'яснені порядок проведення огляду на стан сп'яніння, та права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, порядок оскарження дій та рішень поліцейських, порядок розгляду справи в суді, у тому числі право клопотати про розгляд справи за місцем проживання.
Відеофіксація велась поліцейськими безперервно, починаючи з моменту зупинки автомобіля під керування ОСОБА_1. до завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення та вирішення питання про відсторонення водія від керування транспортним засобом і роз'яснення порядку розгляду справи в суді.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додається відеофіксація у бодікамер поліцейських із зазначенням їх номерів, а тому доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення відеофіксації є неспроможними.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону № 1231-ІХ від 16.02.2021) огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки огляд водія ОСОБА_1. згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП проводився із застосуванням фіксації на боді камери поліцейських, то не було потреби та підстав для залучення свідків, а тому відповідні доводи апелянтів не можуть бути взятими до уваги.
Також не можуть бути взятими до уваги доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1. не було доставлено до медичного закладу з метою проходження додаткового тесту на стан алкогольного сп'яніння, оскільки водій не висловлював незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер, про що свідчать відеозапис з нагрудної камери поліцейського та підпис ОСОБА_1. , а тому згідно з вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП поліцейські не зобов'язані були доставляти водія до закладу охорони здоров'я.
Посилання в апеляції на те, що працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1. від керування транспортним засобом спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та наявною в матеріалах справи розпискою ОСОБА_1. про залишення на зберігання транспортного засобу та зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.
Згідно з матеріалами справи працівники поліції не вилучали у ОСОБА_1. посвідчення водія та не надавали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, оскільки право на керування транспортним засобом було пред'явлено у додатку «Дія», проте ця обставина не спростовує висновку, викладеного в оскаржуваній постанові судді районного суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні адміністративного правопорушення.
При розгляді справи щодо ОСОБА_1. в суді першої інстанції суддя районного суду дотримався вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП.
Посилання апелянтів на те, що суд фактично не досліджував докази в судовому засіданні та позбавив ОСОБА_1. реалізувати його права у повному обсязі спростовуються даними журналів судового засідання, з яких убачається, що суд заслухав пояснення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та пояснення захисника, дослідив наявні у справі докази та за клопотанням захисника витребував додаткові докази.
Враження апелянтів про те, що суд взяв на себе функції обвинувачення, не ґрунтуються на матеріалах справи, які не місять жодних даних про те, що суддя перебрав не себе функції обвинувачення.
Зміст постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року у справі щодо ОСОБА_1. відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки постанова містить усі реквізити, передбачені цією статтею, а також постанова відповідає вимогам ст. 245 КУпАП.
При цьому у своїй постанові суддя, обґрунтовуючи доведення вини ОСОБА_1. у вчиненні адміністративного правопорушення «поза розумним сумнівом», послався практику ЄПСЛ у справі «Кобець проти України від 14 лютого 2008 року.
Виходячи з наведеного суддя апеляційного суду не убачає підстав для скасування постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року про визнання ОСОБА_1. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, як про це прохають апелянти.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1. та захисника Морозова В.Ю. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
Справа № 754/2136/24
Провадження № 33/824/2854/2024
Головуючий у першій інстанції Соловйов О.Л.
Доповідач Ковальська В.В.