14 серпня 2024 року
справа № 753/14142/22
провадження № 22-ц/824/4894/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Бобко К.М.
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2
третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року, постановлене під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком,-
В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю. В ході розгляду справи відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2016 року сторони уклали між собою шлюб, від якого мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5.10.2022 року шлюб між сторонами було розірвано. Дитина забезпечена в м. Києві житлом і є зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1 . На даний час дитина проживає з матір'ю за кордоном в республіці Польща, мати дитини створила для неї всі належні умови для проживання в орендованій квартирі, вона відвідує дитячий садочок,
Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що після розірвання шлюбу між сторонами, донька проживала із батьком. Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України позивач ОСОБА_1 виїхала до Польщі. Для забезпечення безпеки дитини відповідач ОСОБА_2 виїхав до своїх батьків до м. Олександрія, Кіровоградської області, де і оселився разом з дитиною. Перебуваючи в Польщі протягом 3-4 місяців, позивач мало цікавилась дитиною, здійснюючи мобільні телефонні дзвінки, при цьому вона навіть не питала про дитину. Повернувшись до України, ОСОБА_1 приїхала до м. Олександрія і, сказавши матері відповідача, що вона прогуляється з дитиною містом, забрала доньку, не повідомивши батька та діда з бабою дитини, виїхала до Польщі. Позивачка не має власного житла в України, ніде не зареєстрована, практично ніде не працювала і не забезпечувала сім'ю. Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді інженера-програміста ТОВ «ТС Експертиза», має постійний стабільний щомісячний дохід, також зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Крім того, він має у своїй особистій приватній власності двокімнатну квартиру квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрований з донькою.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постанови нове, яким задовольнити первісний позов, та у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Посилається на те, що судом порушено принцип змагальності сторін. Вказує, що перебуваючи за кордоном ОСОБА_1 працює без офіційного оформлення, а дохід відповідача у розмірі 7000,00 грн не є достатнім для утримання дитини. Зазначає, що в той час, коли ОСОБА_1 була за кордоном, ОСОБА_2 без повідомлення матері змінив місце проживання доньки. Наполягає, що визначення місця проживання дитини із матір'ю відповідатиме інтересам дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Посилається на те, що визначення місця проживання дитини разом із батьком відповідатиме її найкращим інтересам. Вказує на неналежне виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків та відсутність доказів забезпечення дитини належними умовами проживання.
В судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Визначаючи місце проживання дитини із батьком суд першої інстанції виходив із того, що батько дитини ОСОБА_2 має на праві власності двохкімнатну квартиру, в якій проживала спільно родина з дитиною і в якій є зареєстрованими батько з донькою, має достатній щомісячний дохід, якого не має ОСОБА_1 , дитина має всі умови для проживання, навчання, виховання та її утримання. Визначення місця проживання дитини з батьком буде повністю відповідати правам та інтересам дитини.
Колегія суддів погодитись із таким висновком суду не може.
Судом встановлено, що після народження дитини ОСОБА_4 родина проживала в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , відповідачу за первісним позовом, з 24.01.2017 року на підставі договору про участь у ФФБ та додаткових договорів, договору про уступку майнових прав, акту приймання-передачі, витягу з переліку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.38),і не заперечувалось учасниками справи, тому дана обставини не підлягає доказуванню в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.
В даній квартирі є зареєстрованими з 11.07.2018 року дитина сторін ОСОБА_4 та її батько ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (а.с.37). Згідно акту обстеження умов проживання від 15.05.2023 року, складеного службою у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 розташована на 21 поверсі 25-типоверхового будинку і складається з 2 окремих кімнат, у дитини є окрема кімната; житло з усіма комунальними зручностями, повноцінно оснащена меблями і побутовою технікою, санітарно-гігієнічний стан квартири задовільний, чисто, охайно; у дитини в кімнаті в наявності ліжко з ортопедичним матрацом, шафа-купе для одягу дитини, шафа-пенал для книжок та іграшок, письмовий стіл, стілець, є місце для дозвілля та навчання; стосунки доброзичливі, дружні, станом на сьогодення дитина з матір'ю перебувають у м. Варшаві, республіці Польща, під час телефонної розмови зі слів батька дитина виявила бажання проживати в Україні і спілкуватись з батьком (а.с.118).
Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді інженера-програміста ТОВ «ТС Експертиза» з 16.06.2017 року і по теперішній час за згодою сторін неповний робочий день (4 години) (а.с.39), має постійний стабільний щомісячний дохід (а.с.83), також зареєстрований фізичною особою-підприємцем (а.с.40) і надає послуги в сфері інформаційних технологій (а.с.41-46). Також сплачує позивачу аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_4 в розмірі 5 000 грн щомісяця (а.с.47-48).
Донька сторін ОСОБА_4 з 1.09.2020 року відвідувала дошкільний навчальний заклад №445, розташований в АДРЕСА_2 , є вихованкою старшої групи № НОМЕР_1 , останній день відвідування 23.02.2022 року (а.с.36).
Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України позивач ОСОБА_1 виїхала до Польщі. Відповідач ОСОБА_2 виїхав до своїх батьків до м. Олександрія, Кіровоградської області, де і оселився разом з дитиною. Донька сторін весь цей час проживала разом з батьком, який утримував її, доглядав за нею. В листопаді 2022 року ОСОБА_1 забрала доньку, не повідомивши батька та діда з бабою дитини, виїхала до Польщі.
Вказані події не заперечувались представником позивача в суді першої інстанції.
Згідно висновку служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 1.09.2023 року №101-7460/02 з метою забезпечення прав та інтересів дитини Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація вважає за недоцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 , а доцільно визначити місце проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.116-117).
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Проживання дитини за кордоном не може бути самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22).
Факт введення в Україні воєнного стану і наявність місця для проживання за межами України не можуть виступати достатніми підставами для визначення місця проживання з одним з батьків, який проживає за межами України. Ці обставини підлягають встановленню й оцінці судом у сукупності з іншими обставинами, встановленими у справі, з урахуванням принципів рівності прав та обов'язків батьків і забезпечення найкращих інтересів дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Разом із тим, звертаючись до суду із первісним позовом ОСОБА_1 не надала до суду обстеження житлово-побутових умов, доказів можливості забезпечувати дитині достатній рівень розвитку, умов для проживання та виховання.
З наданих матеріалів справи суд не має можливості здійснити оцінку середовища проживання дитини разом із матір'ю, що є необхідним під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини
Крім того, апеляційний суд бере до уваги висновок Дарницької районної в м. Києві адміністрації від 01.09.2023 року № 101-7460/02 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , в якому зазначено про недоцільність визначення місця проживання дитини разом із батьком ОСОБА_2 .
Водночас у вказаному висновку не зазначено прихильність дитини до кожного з батьків.
Враховуючи наявний в матеріалах справи вищевказаний висновок, колегія суддів вважає передчасним визначення місця проживання дитини із батьком.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного за зустрічного позовних вимог.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року скасувати, постановити нове наступного змісту.
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір'ю та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді