Справа № 11-кп/824/2147/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 759/22685/23
Категорія КК: ч. 1 ст. 309 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
09 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ішим РФ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 31.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк на 1 рік;
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 2 роки обмеження волі та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк на 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно вироку, 10.08.2023, приблизно о 10 годині ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, а саме на зупинці громадського транспорту, із землі підібрав два блістери з написом «метафін-ІС» із вмістом 14 таблеток білого кольору, а саме: наркотичний засіб - метадон (фенадон), який помістив до центрального відділення наплічної сумки, яку на той час тримав при собі, тим самим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.
В подальшому ОСОБА_7 незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб - метадон (фенадон), пішки попрямував на вхід до станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де у подальшому, приблизно о 10 год. 10 хв., перебуваючи у вестибюлі зазначеної станції метро і був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в центральному відділенні наплічної сумки, знаходиться наркотичний засіб, який він придбав за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту. Після того, ОСОБА_7 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинені кримінального проступку. В ході особистого обшуку ОСОБА_7 та в присутності двох понятих із центрального відділення наплічної сумки, яку на той час тримав при собі, вилучено два блістери з написом «метафін- ІС» із вмістом 14 (чотирнадцяти) таблеток білого кольору, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/42647-НЗПРАП від 26.09.2023, вилучені 10.08.2023 на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві у ОСОБА_7 та надані на дослідження 14 (чотирнадцять) таблеток білого кольору, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,308 г.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 зі змінами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вказаний вирок змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що при призначенні покарання обвинуваченому, судне в повній мірі врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, належних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну поведінку.
Прийняття судом рішення про застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України та повторне застосування ст. 75 КК України порушує правову позицію, викладену в Постанові Об'єднаної плати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17. При цьому прокурор вважає, що ОСОБА_7 потрібно призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Саме таке покарання, на думку прокурора, сприятиме досягненню його мети, визначеної ст. 50 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу зі змінами, пояснення захисника та обвинуваченого, які заперечили проти зміни вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судовий розгляд в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 здійснено в порядку ст. 381, ст. 382 КПК України, винність останнього у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в апеляційній скарзі не заперечується.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів судового провадження судом дотримано положень ст. 65 КК України при призначенні ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, судом при обранні виду та розміру покарання, враховано ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню освіту, не працює, не одружений, не має на утриманні осіб, раніше судимий, на обліку лікаря психіатра не перебуває та за медичною допомогою до лікаря-нарколога КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» не звертався, згідно довідки від 19.10.2023 Релігійної громади євангельських християн Церква «Народ Божий», ОСОБА_7 з 25.09.2023 знаходився в реабілітаційному центрі з проблемою наркотичної залежності, терміном - 6 місяців. Під час апеляційного розгляду стороною захисту надано довідку з Релігійної громадської церкви Євангелійських християн-баптистів «Благодать», згідно з якою ОСОБА_7 з 08.05.2024 перебуває у центрі адаптації «Примирення» при вказаній релігійній організації з проблемою наркотичної залежності. Враховано судом першої інстанції щире каяття ОСОБА_7 , як обставини, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, та відсутність обставин, які його обтяжують.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано неможливість призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу у зв'язку з тим, що останній не працює. На час апеляційного розгляду колегія суддів також не вбачає підстав для призначення ОСОБА_7 вказаного виду покарання з цих-же підстав. Тому апеляційна скарга прокурора в цій частині, як необґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
При цьому колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 70 КК України, у даному випадку є необґрунтованим, оскільки вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України щодо ОСОБА_7 , покарання за яким судом вирішено поглинути, не набув законної сили на час ухвалення вироку Святошинським районним судом м. Києва 23.11.2023.
Тому колегія суддів, на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, приходить до висновку про необхідність зміни вироку Святошинським районним судом м. Києва 23.11.2023, шляхом виключення посилання на призначення ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України. Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України щодо ОСОБА_7 слід виконувати самостійно.
Звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованим, з урахуванням недоцільності призначення покарання, яке в апеляційній скарзі просила сторона обвинувачення.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а вирок суду, на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, на підставі ст.ст. 408, 413 КПК України, підлягає зміні, шляхом виключення призначення ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 зі змінами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 404 КПК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити призначення ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зазначивши про окреме виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 .
В решті вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/2147/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 759/22685/23
Категорія КК: ч. 1 ст. 309 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
09 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ішим РФ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 31.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк на 1 рік;
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 2 роки обмеження волі та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк на 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 зі змінами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 404 КПК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити призначення ОСОБА_7 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зазначивши про окреме виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 .
В решті вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 15 липня 2024 року о 09 годині.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4