28 серпня 2024 рокусправа № 380/29643/23
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення ОСОБА_1 пенсії по III групі інвалідності в наслідок професійного захворювання з 15.09.2023 в розмірі 50% пенсії по інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 15 вересня 2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта "Межирічанська" Державного підприємства "Львіввугілля" з 01 квітня 2022 року по 10 серпня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що позивачу ГУ ПФУ у Львівській області призначило пенсію по III групі інвалідності в розмірі пенсії за віком внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідно до записів трудової книжки у спірний період з 01 квітня 2022 року по 10 серпня 2023 року позивач працював у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», що передбачено Списком № 1. Цей період роботи не було зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, оскільки за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Позивач стверджує, що на момент призначення пенсії по інвалідності в нього наявний страховий стаж більше 35 років, тому він мав право на призначення пенсії у розмірі пенсії за віком. Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав до суду відзив на позов в якому заперечує, щодо позовних вимог. По суті позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 рішенням від 25.10.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 15.09.2023 по 30.09.2024 відповідно до положень Закону № 1058. При первинному призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішенням від 25.10.2023 період роботи з 01.04.2022 по 10.08.2023 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1 для обчислення розміру пенсії з 15.09.2023, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Межирічанська» ДП “Львіввугілля». В подальшому рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області від 04.12.2023 переглянуто рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 та обраховано стаж позивача наступним чином: період роботи з 01.04.2022 по 10.08.2023 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1 для обчислення розміру пенсії оскільки за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків страхувальником. Однак, період роботи з 01.04.2022 по 10.08.2023 (01 рік 04 місяців 09 днів) зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком № 1, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1ст. 28 Закону № 1058 та, ст. 8 Закону № 345. Страховий стаж позивача при призначенні пенсії, обчислений по 31.03.2022, становить 14 років 08 місяців 08 днів, з них 13 років 10 місяців 16 днів пільгового (підземного) стажу за списком № 1. Стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 № 345 становить 15 років 02 місяці 25 днів (з врахуванням періоду 01.04.2022 по 10.08.2023). До страхового стажу для обчислення розміру пенсії, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, а саме було зараховано 24 років 03 місяці 12 днів. Розмір пенсії по інвалідності з 15.09.2023 становить 9 422,36 грн (23555,91 грн - середньомісячний заробіток * 80 %* 50 %). Розмір пенсії по інвалідності, призначений відповідно до частини 1 ст. 33 Закону №1058 у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої з урахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345. Відповідач зазначає, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком для чоловіка становить 35 років. У випадку зарахування до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоду з 01.04.2022 по 10.08.2023 (1 рік 04 місяці 09 днів) страховий стаж позивача, що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком становитиме 31 рік 17 днів, а саме 16 років 0 місяців 17 днів страхового стажу ((14 років 08 місяців 08 днів - фактично наявний стаж + 1 рік 04 місяці 09 днів (період з 01.04.2022 по 10.08.2023) та 15 років додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу за списком № 1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону № 1058 (13 років 10 місяців 16 днів + 01 рік 04 місяці 09 днів)). Оскільки, страховий стаж позивача що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії становить менше 35 років, у позивача відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 15.09.2023.
Просить суд відмовити в позові.
Ухвалою суду від 13.08.2024 відмовлено у призначенні розгляду справи в судовому засіданні.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії по інвалідності в наслідок професійного захворювання.
В результаті розгляду заяви рішенням №133950013210 від 25.10.2023 року призначено пенсію по інвалідності, як особі з інвалідністю III групи в наслідок професійного захворювання з 15.09.2023.
26 жовтня 2023 року на адресу Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області скеровано адвокатський запит про надання інформації по пенсійній справі ОСОБА_1 .
У відповіді від 13.11.2023 Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області повідомляє, що за матеріалами пенсійної справи №133950013210 позивачу призначено пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю III групи в наслідок професійного захворювання з 15.10.2023 року по 30.09.2024 року.
Загальний (повний) страховий стаж при призначенні пенсії становить 51 рік 11 місяців 20 днів, з них 13 років 10 місяців 17 днів - пільгова робота за списком №1 (стаж на підземних роботах), який обчислений по 30.03.2022.
Період роботи на ВП шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2022 по 10.08.2023 не зараховано до страхового стажу та стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільго розмірах, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу розмір пенсії позивача обчислено при страховому (загальному) стажі 51 рік 11 місяців 20 днів, з них 0 років 4 місяця 0 днів - страховий стаж до 01.01.2004; 14 років 4 місяця 8 днів - страховий стаж після 01.01.2004; 13 років 0 місяців 0 днів - додаткові роки за списком №1; 24 років 3 місяця 12 днів - додатковий стаж в тому числі 13 років 10 місяців 17 днів робота за списком №1, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням пільгового та додаткового -стажу становить 0,51917.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон України № 1058-IV).
У частині першій статті 8 Закону України № 1058-IV встановлено, що відповідно до вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України № 1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 зазначеного Закону.
При цьому, абзац восьмий частини другої статті 33 Закону України № 1058-IV встановлює, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України № 1058-IV, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України №1058-IV, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до абзаців першого, третього частини першої статті 28 Закону України № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої таким Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Згідно з абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону України №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, непрацююча особа з інвалідністю III групи має право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком (80% заробітної плати), за умови наявності 35 років страхового стажу (для чоловіків), з яких на підземних роботах не менш як 15 років. При цьому, для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідач визначив страховий стаж позивача з метою призначення пенсії на підставі даних про сплачені підприємством страхові внески по 31.03.2022 у сумі 14 років 08 місяців 08 днів в тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 13 років 10 місяців 17 днів. При цьому орган ПФУ не зарахував період роботи на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2022 по 10.08.2023 до страхового та до пільгового/підземного стажу Списком № 1, що дає право на обчислення розміру пенсії, оскільки підприємство не сплатило страхові внески за цей період.
Внаслідок такого обчислення стажу позивача ПФУ визначив розмір пенсії позивача по інвалідності в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VІ.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови зарахувати до страхового та пільгового (підземного стажу) за Списком № 1 періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» через відсутність відомостей про сплату страхових внесків, то суд керується такими мотивами:
Стаж роботи підтверджується трудовою книжкою. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ). На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 1 Закону України № 1058-IV:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
- страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону України №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.
Згідно із статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, період роботи позивача на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2022 по 10.08.2023 : відноситься до трудового стажу та пільгового/підземного стажу Списком № 1, що підтверджується належними та достатніми доказами трудовою книжкою та довідкою про підтвердження стажу №526 від 18.10.2023, а згідно форми ОК-5 не зараховано до страхового стажу, оскільки роботодавець не сплатив за цей період страхові внески.
При вирішенні цього спору, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує такі численну та усталену практику Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права до спірних правовідносин (постанови від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17) при розгляді аналогічних спорів: касаційний суд неодноразово вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача.
Враховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, суд визнає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до загального страхового стажу та до пільгового/підземного стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», оскільки несплата страхувальником страхових внесків не повинна порушувати право позивача на соціальний захист.
При цьому суд зауважує, що проведення перерахунку стажу позивача, необхідно здійснити з урахуванням положень абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону №1058-IV, тобто за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, розмір пенсії ОСОБА_1 повинен бути обчислений з дати її призначення, а саме з 15.09.2023 з врахуванням періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля».
Тому відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату (доплату) перерахованої на підставі цього рішення суду пенсії по інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Як зазначалося судом, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Суд встановив з рішення про призначення пенсії №133950013210 від 04.12.2023, що позивачу встановлено розмір пенсії по інвалідності в сумі 6538,69 грн та додатково враховано в розмір пенсії доплату до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в сумі 2883,67 грн, що разом становить 9422,36 грн (50% від 80% від 23555,91 грн).
Враховуючи наведене, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", задоволенню не підлягає, оскільки право позивача не порушене.
Як вказано вище, непрацююча особа з інвалідністю III групи має право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком (80% заробітної плати), за умови наявності 35 років страхового стажу (для чоловіків), з яких на підземних роботах не менш як 15 років. При цьому, для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Суд встановив, що страховий (повний) стаж позивача згідно рішення про призначення пенсії №133950013210 від 04.12.2023, становить 53 роки 11 місяців 20 днів, а саме включає в себе страховий стаж до 01.01.2024 - 4 місяці, страховий стаж після 01.01.2004 14 років 4 місяці 8 днів, додаткові роки за списком 1 - 15 років та додатковий стаж - 24 роки 3 місяці 12 днів. В тому числі робота за списком №1 - 16 років 3 місяці 12 днів.
На покликання позивача про наявність достатнього страхового стажу, суд зазначає, що Закон № 1058 розмежовує порядок обчислення стажу для призначення пенсії по інвалідності та обчислення стажу для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Відповідно до частин 1 - 2 ст. 24 Закону-№ 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій,, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до положень частини 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Відповідно до частини 1 ст. 33 Закону № 1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
На підставі положень частини 2 ст. 24 Закону № 1058 до страхового стажу для обчислення розміру пенсії, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності зараховано 24 років 03 місяці 12 днів (різниця між датою досягнення позивачем 60 років 26.12.2047 та датою з якої позивачу встановлено інвалідність 15.09.2023).
В свою чергу, ст. 24 Закону № 1058 не передбачає додаткове зарахування до страхового стажу періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого, частиною першою ст. 26 цього Закону (60 років) для обчислення розміру пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому з огляду на викладене, а також метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 15.09.2023 із врахуванням періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», що дає право на призначення та обчислення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та з урахуванням виплачених сум, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України вирішити питання про призначення пенсії позивача із урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та урахуванням періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до страхового та пільгового стажу, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 відповідно період роботи з 01.04.2022 по 10.08.2023 у відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.09.2023 із врахуванням періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», що дає право на призначення та обчислення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) вирішити питання про призначення з 15.09.2023 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та урахуванням періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 10.08.2023 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до страхового та пільгового стажу що дає право на призначення та обчислення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 28.08.2024.
СуддяКоморний Олександр Ігорович