28 вересня 2010 р. Справа № 28523/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Улицького В.З.
Суддів Олендера І.Я. , Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання Шимін О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.10. року у справі за позовом підприємство «Волиньавтомотосервіс» до Волинської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення,-
встановила:
У квітні 2010 року підприємство «Волиньавтомотосервіс» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що за результатами проведеної Волинською митницею перевірки стану дотримання підприємством законодавства з питань митної справи за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року складено акт перевірки №11/9/201000000/0021742251 від 23.12.2009 року, яким встановлено, що підприємством при митному оформленні товарів, ввезених на територію України згідно контрактів від 13.02.2006 №ДР 70/0007/994/06 та №ДР 71/0007/994/06, невірно декларувалася митна вартість товарів - реальні витрати на перевезення товару на договірних умовах FCA, не відповідають вимогам, заявленим при декларуванні товарів по 2357 вантажним митним деклараціям, і таким чином порушено вимоги ст. 267 Митного кодексу України.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 13.01.2010 року №2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 269 778,50 грн., в тому числі: 179 852,33 основного платежу і 89 926,17 грн. штрафних санкцій.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними та безпідставними, позивач звернувся до суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Волинської митниці №2 від 13.01.2010 року.
Постанову суду оскаржила Волинська митниця. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою в задоволенні позову позивача відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року було проведено перевірку з питань дотримання вимог митного законодавства, за результатами якої складено акт №11/9/201000000/0021742251 від 23.12.2009 року, яким встановлено, що Підприємством «Волиньавтомотосервіс» при митному оформленні товарів, ввезених на територію України згідно контрактів від 13.02.2006 року № ДР 70/0007/994/06 та № ДР 71/0007994/06, невірно задекларована митна вартість товарів, а саме: реальні витрати на перевезення товару на договірних умовах РСА не відповідають витратам, заявленим при декларуванні товарів по 2357 вантажним митним деклараціям, що є порушенням вимог статті 267 Митного кодексу України. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення №2 від 13.01.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по платежу «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 269778,50 грн., в тому числі 179852,33 грн. основного платежу та 89926,17 грн. штрафних санкцій.
Зокрема встановлено, що в період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до умов укладених контрактів (договорів) від 13.02.2006 року № ДР 70/0007/994/06 та № ДР 71/0007994/06 між ТзОВ «Інтер-Авто», ТзОВ «Торговий дім «Русские машины» здійснювалось постачання імпортованих товарів - автомобілів марки «ГАЗ» з Російської Федерації на договірних умовах РСА (офіційні правила Міжнародної торгової палати - Інкотермс).
Згідно договору комісії від 01.06.2005 року №ИА/К009-17 ТзОВ «Інтер-Авто» взяло на себе зобов'язання за обумовлену винагороду заключити від свого імені та за рахунок позивача зовнішньоекономічний договір на постачання автомобілів з РФ.
Перевезення (доставка) товару - автомобілів «ГАЗ» як за межами митної території України, так і по митній території України, відповідно до підпункту 4.2 пункту 2 контрактів від 13.02.2006 року № ДР 70/0007/994/06 та № ДР 71/0007994/06 могла здійснюватись за участю Перевізника автовозами чи самоходом, що підтверджується графами 18, 21 вантажних митних декларацій, що забезпечували водії-експедитори, які прийняті на підприємство по сумісництву.
З метою економії транспортних витрат на перевезення (витрати на пальне, оплата добових (відрядження) водіям, доставка автомобілів), вказаних в акті перевірки здійснювалась попарно, тобто один автомобіль був частково завантажений на інший автомобіль, який безпосередньо здійснював перевезення самоходом, що дозволяється технічними та експлуатаційними умовами та зменшувало добові витрати і витрати на паливно-мастильні матеріали в два рази.
Згідно відомостей фактичних витрат на транспортування та сплату податків при розмитненні товару, імпортованих підприємством «Волиньавтомотосервіс» на митну територію України на умовах поставки РСА за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року загальна сума витрат на доставку становить 825892,75 грн., з яких 385300,45 грн. витрати на паливно-мастильні матеріали та 440592.30 грн. - відрядження працівників. Середня вартість доставки на один автомобіль становить 350,40 грн., що не перевищує суму транспортних витрат, задекларованих при оформленні ВМД «ІМ 40» в сумі 353,50 грн. У калькуляції транспортних витрат позивача витрати на один автомобіль на території Російської Федерації становлять 70 доларів США, що становить 353,50 грн., що також не перевищує суму транспортних витрат, задекларованих при оформленні ВМД «ІМ 40» в сумі 353,50 грн.
Пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у редакції, що діяла на час здійснення імпортних операцій) визначено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Статтею 267 Митного кодексу України встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати, понесені покупцем; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів тощо.
Зі справи вбачається, що позивач сплатив ПДВ саме з митної вартості, зазначених в вантажних митних деклараціях.
Згідно пункту 7 Постанови КМУ від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: зовнішньоекономічний договір (контракт), на підставі якого здійснюється поставка товарів, і додатки до нього;рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості товару раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; - копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
При митному оформленні товарів, відповідачу були надані необхідні документи перевізників, як осіб, які формують ціну перевезення, в яких перевізники визначали вартість послуг по перевезенню товарів до кордону і вартість послуг по перевезенню після кордону. Додаткові документи митницею не вимагались.
Оскільки під час митного оформлення у митних органів не виникло питань щодо правильності та обгрунтованості митної вартості, що зазначена у вантажних митних деклараціях, митне оформлення товарів було здійснене.
Керуючись вищенаведеним, судова колегія приходить до переконання, про законність дій позивача, а тому, застосування до нього штрафних санкцій є не обгрунтованим.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.10. року у справі №2а-1171/09/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку адміністративного судочинства.
Головуючий суддя Улицький В.З.
Судді Олендер І.Я. , Каралюс В.М.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.10.2010 року.