06 жовтня 2010 р. Справа № 49140/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Попка Я.С.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу прокурора Перечинського району на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2009 року про закриття провадження у справі за позовом прокурора Перечинського району до Дубриницької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування рішення,-
У червні 2009 року позивач - прокурор Перечинського району Закарпатської області звернувся до суду з позовом до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування рішення двадцятої сесії п'ятого скликання Дубриницької сільської ради від 23 грудня 2008 року № 88 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку». Рішенням двадцять третьої сесії п'ятого скликання Дубриницької сільської ради від 2 квітня 2009 року № 24 протест прокурора відхилено.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що рішення двадцятої сесії п'ятого скликання Дубриницької сільської ради від 23 грудня 2008 року № 88 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» прийняте з порушенням вимог п. 3 ст. 83 ЗК України, а відхилення від проекту є незаконним та необґрунтованим.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2009 року провадження у справі закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що має місце спір про право власності, а згідно ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на спірну земельну ділянку не отримано Державний акт на землю, а право власності або право постійного
Головуючий у 1-й інст. суддя Амарович В.П. ряд. ст. зв. № 4 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-1267/09/0708 справа № 49140/09/9104.doc
користування на земельну ділянку виникає лише після одержання їх власником або користувачем документа, що посвідчує таке право з моменту державної реєстрації.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Спірні правовідносини не містять ознак публічно-правових.
Такі висновки суду, на думку колегії суддів, не відповідають нормам процесуального права.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору в адміністративній юрисдикції є публічно-правові відносини. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурор Перечинського району Закарпатської області звернуся до суду з позовом до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про скасування рішення двадцятої сесії п'ятого скликання Дубриницької сільської ради від 23 грудня 2008 року № 88 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про те, що даний правовий спір повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ч.1 ст. 28, ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ст.199, ст.ст. 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Перечинського району Закарпатської області задовольнити.
Ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2009 року про закриття провадження у справі №2а-1267/09 за позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області до Дубриницької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючого судді Попко Я.С.
Суддів Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
< Текст >