Справа: № 2-а-621/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - Бєлової Л.В.,
суддів: Кучми А.Ю.,
Бистрик Г.М.
при секретарі -Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача -Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в інтересах «Тульчинський райавтодор»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в інтересах «Тульчинський райавтодор»до Управління Пенсійного фонду україни у Тульчинському районі про скасування рішення , -
У лютому 2010 року позивач - Дочірнє підприємство «Вінницький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в інтересах «Тульчинський райавтодор»звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі, в якому просив:
- скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі від 18.01.2010 року № 15 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками, як таке, що суперечить нормам чинного законодавства.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Філія «Тульчинського райавтодор»дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 5).
Внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків Філією до Пенсійного фонду України, відповідачем прийнято до позивача рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №15 від 18.01.2010 року на суму 1233,84 грн., зокрема: штраф - 1221,62 грн., нарахована пеня - 12,22 гривень.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальниками є підприємства, установи, організації, створені відповідно законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством та відповідно до статті 15 Закону є платниками страхових внесків, які мають подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду, в терміни, порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 14 ст. 17 Закону); нараховувати обчислювати і сплачувати в установлені терміни та у повному обсязі страхові внески (п. 6 ст. 17 Закону).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджуються нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 того ж Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п.п 9.3.2 п. 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З приводу позиції позивача щодо несвоєчасної сплати страхових внесків до УПФ у Тульчинському районі, внаслідок призупинення платежів ГУДКУ у Вінницькій області за виконані роботи в дорожній галузі у грудні 2009 року, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, тому дані доводи є безпідставними.
Судом першої інстанції було також встановлено, що позивач платіжних документів щодо сплати строкових внесків, в установлений законодавством термін, до банківських установ, а також до органів державного казначейства не подавав та йому не відмовляли у проведенні платежів.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу позивача -Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в інтересах «Тульчинський райавтодор»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала складена в повному обсязі 29.10.2010 року.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді