Справа: № 2а-2359/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
"03" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Мацедонської В.Е.
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління МВС України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в м. Києві, Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ГУ МВС України в м. Києві, Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ МВС України в м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Апеляційна інстанція не може погодитись з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, майор міліції ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України та займав посаду старшого оперуповноваженого відділу БНОН Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві.
До начальника ГУМВС України в м. Києві надійшла довідка від 14.12.2009р. щодо протиправних дій працівників Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які були припинені працівниками відділу внутрішньої безпеки, яка була складена начальником 10-го ВВБ (в м. Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України.
Начальником ГУМВС України в м. Києві на зазначеній довідці накладена резолюція - «провести службове розслідування, доповісти висновок та наказ про звільнення з ОВС».
За результатами службового розслідування за фактами неналежного виконання службових обов'язків працівниками ВБНОН Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві надано висновок від 24.12.2009 року, відповідно до якого майором міліції ОСОБА_2 вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у безпідставному затриманні транспортного засобу, грубому порушенні вимог КПК України, порушенні ст. ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, нехтуванні інтересами служби, підтриманні неслужбових стосунків з особою, яка причетна до незаконного обігу наркотичних засобів, вимагання від неї грошової винагороди за непритягнення до кримінальної відповідальності.
Наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві від 24.12.2009р. №1214о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського райуправління»за вчинення дисциплінарного проступку старшого оперуповноваженого відділу БНОН Печерськоґо РУ ГУМВС України в м. Києві, майора міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ звільнено згідно з п.п. «є»п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Головним управлінням МВС України в м. Києві винесено наказ від 03.02.2010р. №92о/с щодо особового складу, яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України старшого оперуповноваженого відділу БНОН Печерськоґо РУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_2 з 04.02.2010р.
На підставі листка непрацездатності серії АБС №223445, виданого Київською міською клінічною лікарнею №17 15.02.2010р., Головним управлінням в м. Києві МВС України винесено наказ від 02.08.2010р., №780 о/с, яким внесені зміни до наказу Головного управління від 03.02.2010р. №92 о/с, а саме ОСОБА_2 звільнено з 16.02.2010р.
Задовольняючи позов, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що відповідачі по відношенню до позивача діяли не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про особу позивача.
При цьому, судом першої інстанції не повно з'ясовано всі обставини справи, з огляду на наступне:
Дисциплінарному проступку та обставинам, за яких він був вчинений ОСОБА_2, суд першої інстанції оцінку не надав, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення.
Так, 04.12.2009 старшим оперуповноваженим відділу БНОН Печерського РУ майором міліції ОСОБА_2 у взаємодії із іншими оперативними працівниками відділу БНОН Печерського РУ та СБУ, в момент передачі наркотичного засобу, було затримано гр. «Ш», якого в подальшому доставлено до приміщення відділу БНОН Печерського РУ. За непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 зажадав від гр. «Ш»грошову винагороду в сумі 10000 дол. США.
В подальшому ОСОБА_2 у гр. «Ш»було вилучено наркотичний засіб, а також затримано та опечатано автомобіль. Будь-яких процесуальних документів щодо вилучення транспортного засобу складено не було. У свою чергу ОСОБА_2 пояснив «Ш», що це зроблено для того, щоб останній надав грошову винагороду за непритягнення його до кримінальної відповідальності. Після цього «Ш»було відпущено додому.
05.12.2009 гр. «Ш»передав ОСОБА_2 частину коштів та повідомив, що не має можливості зібрати обумовлену суму, після чого був запрошений до начальника відділу БНОН Печерського РУ підполковника міліції ОСОБА_4, де останній разом із ОСОБА_2 наполягали, щоб він вживав вичерпних заходів щодо збору грошових коштів та вказали остаточний термін їх передачі.
Про такі протиправні дії працівників міліції гр. «Ш»повідомив відповідною заявою 10-й відділ ВБ (в місті Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України.
В обумовлений день та місце гр. «III»за вказівкою ОСОБА_2 помістив згорток нібито із грошима до камери зберігання особистих речей відвідувачів магазину. Подальші протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були припинені працівниками 10-го відділу ВБ (в місті Києві).
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. Поряд із цим, ст. 7 Дисциплінарного статуту зобов'язує дотримуватись ряду інших вимог, виконання яких у своїй сукупності забезпечує службову дисципліну.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 порушив службову дисципліну, що є складовою дисциплінарного проступку.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Проступок, який вчинив ОСОБА_2, є несумісним з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ.
ГУМВС при визначенні ОСОБА_2 виду дисциплінарного стягнення відповідно до вимог ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту враховували тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків тощо.
Так, за час проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_2 мав дев'ять дисциплінарних стягнень. Останнє, за порушення вимог Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність", було діючим.
Так, суд першої інстанції неправильно застосував ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджену наказом МВС України від 06.12.1991 № 552 (далі - Інструкція, затверджена наказом МВС України від 06.12.1991 № 552), оскільки не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту, накази керівника можуть видаватися як в усній, так і в письмовій формі.
Не є імперативною нормою для ГУМВС і п. 11 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 № 552, в частині «затвердження плану намічених заходів», оскільки він містить припис «як правило».
Таким чином, письмова резолюція начальника ГУМВС про проведення службового розслідування є достатньою підставою для його проведення та з'ясування всіх обставин вчиненого проступку.
Службове розслідування було проведено у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 № 552, а також у встановлений законом місячний термін.
Таким чином, відсутні будь-які правові підстави вважати незаконним затверджений начальником ГУМВС висновок службового розслідування.
Крім того, апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції, що не ознайомлення особи з наказом під підпис є підставою для визнання цього наказу неправомірним, оскільки наказ було видано на підставі проведеного службового розслідування, законність та об'єктивність якого підтверджена матеріалами справи.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про законність та обґрунтованість позовних вимог, встановивши правові обставини для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову в позові.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року та постановлення нової.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 99, 100,101, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в м. Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року -скасувати, постановивши нову постанову, якою в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2010 року.