Справа: № 2а-1969/10 Головуючий у 1-й інстанції: Требух Н.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"03" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Мацедонської В.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.07.2010 року у справі за його позовом до інспектора ДПС Менського взводу ВДАІ УМВС в Чернігівській області Ковальчука Сергія Олександровича, ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до інспектора ДПС Менського взводу ВДАІ УМВС в Чернігівській області Ковальчука С.О., ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.07.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Деснянський районний суд м. Чернігова в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2010 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шкода», рухаючись по автодорозі Чернігів-Гремяч 56 км в зоні проведення ремонтних робіт автодороги здійснив перевищення швидкості на 29 км/год, при встановленій швидкості руху 30 км/год. Впродовж автодороги, по якій рухався ОСОБА_4 був розташований знак 1.37 «дорожні роботи»і 3.29 «Обмеження максимальної швидкості». З наданих матеріалів відеофіксації вбачається проведення ремонтних робіт на автодорозі і обмеження швидкості до 30 км/год. На підставі викладеного, 19.05.2010 року інспектором ДПС Менського взводу ВДАІ УМВС в Чернігівській області Ковальчуком С.О. відносно ОСОБА_2 винесено постанову (серія СВ № 036837) про накладення штрафу в розмірі 255 грн.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч. 1 ст. 122 КУпАП).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил (п. 12.9 Правил дорожнього руху України).
За ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не було надано суду доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме постановою у справі про адміністративне правопорушення та фотододатками.
Згідно із ст. 14-1 КУпАП, у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно перевищив швидкість, чим порушив Правила дорожнього руху, а тому оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.07.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2010 року.