Справа: № 2-а-1492/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року по справі за позовом державної податкової інспекції у м. Вінниці до Відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» про стягнення заборгованості, -
У квітні 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш»про стягнення заборгованості у сумі 453296, 39 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2010 року та постановити по справі нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Вінницький завод "Будмаш" засновано, відповідно до рішення Української державної корпорації "Укрбуд" від 30.12.1993 року №481, шляхом перетворення Державного підприємства Вінницький завод "Будмаш" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 13.06.1993 року. Зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Замостянської районної ради 17.06.1997 року, код ЄДРПОУ 01267863, знаходиться на обліку в органах податкової служби з 15.09.1994 року, є платником податку з доходів фізичних осіб.
Так, 11.12.2009 року, працівниками ДПІ у м. Вінниці, на підставі наказу ДПА у Вінницькій області від 26.10.2009 року № 334/23, проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" з питань повноти, обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року, за наслідками якої складено Довідку №138/17-410.
Згідно висновків, викладених у вказаній Довідці працівниками позивача встановлено порушення п.п. 8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, зокрема виявлено факт неповного перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року на загальну суму 440461,39 грн.
Виявлення вказаних порушень і стало підставою для звернення до суду із зазначеним вище позовом.
Задовольняючи адміністративний позов ДПІ у м. Вінниці, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечував факту наявності у нього заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка також підтверджується наявними у справі доказами.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина перша статті 9 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ВАТ Вінницький завод «Будмаш»є платником податків та податковим агентом в розумінні п. 1.15. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, а тому зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам , відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Статтею 8 п.п. 8.1.1. п.8.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
В силу пп. 8.1.2 ст. 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) єдиним платіжним документом.
Таким чином, за вказаною нормою податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобов'язання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку. Тобто, податок утримується від суми такого доходу та за рахунок такого доходу при його нарахуванні.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, про стягнення якої звернувся позивач до суду, є кредиторською заборгованістю.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем протягом періоду, який перевірявся, а саме з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року було нараховано оподатковуваний дохід його працівникам. Однак, у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, сплата невідшкодованих до державного бюджету сум податку з доходів фізичних осіб проводилась у зменшеному розмірі.
Зазначені факти відображались відповідачем в податковій звітності, а саме звітах за формою №1ДФ, які подавались до Державної податкової інспекції у м. Вінниці щоквартально, проти чого не заперечував представник позивача під час розгляду справи.
Відповідно до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за №960/8281, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Пункт 3.5. вказаного Порядку передбачає, що у графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством, а у графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
Враховуючи наведені положення, колегія суддів приходить до висновку, що про наявність у відповідача заборгованості по сплаті до бюджету сум нарахованого податку з доходів фізичних осіб позивач знав з моменту отримання відповідних щоквартальних звітів по формі №1ДФ.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо стягнення кредиторської заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, яка не є податковим зобов'язанням відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що Кодексом адміністративного судочинства не передбачено спеціальних строків для пред'явлення такого адміністративного позову, а відповідно застосуванню підлягає річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України, певних процесуальних дій.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки відповідачем було заявлено клопотання про застосування в даному випадку строків позовної давності, колегією суддів встановлено, що про існування заборгованості позивачу було відомо, апеляційна інстанція знаходить обґрунтованими підстави для відмови в задоволенні позову за період з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року з підстав пропуску строку позовної давності.
Обґрунтовуючи розмір заборгованості, щодо якої сплинув строк звернення до суду, колегія суддів виходить з даних, зазначених в п.3, пп. 3.1. Довідки про результати виїзної планової перевірки №138/17-410 від 11.12.2009 року, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача по податку з доходу фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року становить 391248,64 грн., що складається з суми залишку по вказаному податку в розмірі 161085,01 грн. та суми нарахованого, однак не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за даний період (268446,63 грн. -38283,00 грн. = 230163,63 грн.).
Посилання позивача на те, що підтвердити достовірність даних, зазначених в звітах за формою №1ДФ можливо було лише під час проведення перевірки, а тому строки звернення до суду з позовом до ВАТ «Вінницький завод «Будмаш»про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб мають рахуватись з моменту проведення перевірки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати податку позивач знав з моменту отримання відповідних щоквартальних звітів, що не позбавляло його можливості звернутися з відповідним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Узагальнюючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ДПІ у м. Вінниці до ВАТ «Вінницький завод «Будмаш»про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 453296,39 грн. підлягає частковому задоволенню в межах річного строку звернення до суду, тому апеляційна скарга ВАТ «Вінницький завод «Будмаш» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2010 року -підлягає задоволенню частково, а постанова -скасуванню в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» кредиторської заборгованості за період з січня 2008р. по січень 2009р. в сумі 391 248,64 грн. з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки суду першої інстанції, а порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів приходить до висновкум про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш»- задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року скасувати в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» кредиторської заборгованості за період з січня 2008р. по січень 2009р. в сумі 391 248,64 грн. та прийняти нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовити.
В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя: ___________Т.Р. Вівдиченко
Судді: ___________Я.Б. Глущенко
___________Г.Г. Федорова