"23" вересня 2010 р. Справа № 45/57-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Пироженко І,В.
за участю представників сторін:
позивача - Беспалова В.Г., дов. від 31.03.2010р. (копія у справі)
відповідача - Харченко О.В., дов. від 08.08.2010р., Дохова О.І., дов. від 02.08.2010р., Толстих О.І., дов. від 02.08.2010р. (копії у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського національного університету радіоелектроніки, м. Харків (вх. № 2341 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.10 р. у справі № 45/57-10
за позовом ТОВ "Ауріка" м. Харків
до Харківського національного універсітету радіоелектроніки м. Харків
про стягнення 50394,68 грн.
за зустрічним позовом Харківського національного університету радіоелектроніки, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауріка", м. Харків
про припинення договору шляхом його розірвання через невиконання стороною його умов
встановила:
Позивач за первісним позовом, ТОВ "Ауріка", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням наданих уточнень просив суд стягнути з Харківського національного університету радіоелектроніки 44000,00 грн. основного боргу, 1753,20 грн. штрафних санкцій трьох відсотків, 7832,00 грн. інфляційних, а також судові витрати по справі.
Відповідач за первісним позовом, Харківський національний університет радіоелектроніки, звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просив розірвати укладений між сторонами договір на виконання дослідно-конструкторської роботи № 374-МК/3 від 01 вересня 2008 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року (суддя Калініченко Н.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Харківського національного університету радіоелектроніки на користь ТОВ "Ауріка" 44000 грн. боргу, 1576,76 грн. річних, 6265,29 грн. інфляційних, 518,42 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позовом, Харківський національний університет радіоелектроніки (далі ХНУРЕ), з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 13 липня 2010 року повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його первісних позовних вимог і задовольнити зустрічний позов ХНУРЕ, а саме розірвати договір №374-МК/3 від 01 вересня 2008 року за ініціативи ХНУРЕ. Свою позицію обґрунтовує невиконанням ТОВ “Ауріка” взятих зобов'язань щодо передачі замовнику складових систем управління режимами роботи ДПТК та технічної документації на складові системи за вказаним договором.
Позивач за первісним позовом, ТОВ “Ауріка”, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, вважає, що ставити питання про невиконання або недовиконання робіт відповідач мав право до підписання акту приймання робіт, також посилається на відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в зв'язку з закінченням строку дії договору №374-МК/3 від 01 вересня 2008 року.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи Харківський національний університет радіоелектроніки у 2008 році на замовлення Головного управління житлово-комунального господарства та інфраструктури виконував дослідно-конструкторську роботу «Роздроблення та виготовлення дослідно-промислового зразка технологічного комплексу утилізації осаду стічних вод і одержання на його основі альтернативного біопалива». Строк закінчення роботи -31.12.2008 року.
За договором № 374/МК/3 від 01.09.2008 року, укладеним між сторонами по справі, ТОВ «Ауріка»до 20 жовтня 2010 року повинно було виконати роботу із створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК за договірною ціною роботи -80000,00 грн.
Між сторонами також було складено додаток № 1 до договору - технічне завдання на дослідно-конструкторську роботу "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК", протокол договірної ціни (додаток № 2) та календарний план (додаток № 3 до договору). Згідно календарного плану сторони визначили термін виконання робіт з 01.09.2008 р. по 20.10.2008 р.
При цьому відповідними додатковими угодами до договору строк його дії було продовжено до 15 листопада 2008 року, а в подальшому -до 05 грудня 2008 року.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі було складено та підписано два акти здачі-приймання науково-технічної продукції -від 18.09.2008 року та від 03.12.2008 року.
Замовник, відповідач за первісним позовом, на виконання умов договору перерахував ТОВ «Ауріка»36000,00 грн. згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 18.09.2008 року.
Звертаючись до господарського суду позивач за первісним позовом послався на те, що виконані роботи за актом від 03.12.2008 року на суму 44000,00 грн. в порушення п. 2.2 договору не були оплачені відповідачем за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом зазначає про невиконання ТОВ “Ауріка” взятих зобов'язань щодо передачі замовнику складових систем управління режимами роботи ДПТК та технічної документації на складові системи за вказаним договором та відсутністю підстав для сплати заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом суми.
Задовольняючи первісні позовні вимоги щодо стягнення з ХНУРЕ суми боргу в розмірі 44000,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що за своєю правовою природою договір № 374-МК/3 від 01.09.2008 р. є договором підряду з елементами договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд" та глави 62 цього ж Кодексу "Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт".
Згідно статей 853 та 854 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З урахуванням приписів вказаних норм цивільного права, а також беручи до уваги, що акт здачі-прийняття науково-технічної продукції від 03.12.2008 року підписаний сторонами, в тому числі і з боку відповідача за первісним позовом, останній у відповідності з п. п. 4.2, 4.3 договору не пред'являв позивачу за первісним позовом мотивованої відмови від прийняття робіт, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт, у нього виникла заборгованість у сумі 44000,00 грн.
Також, судом першої інстанції прийнято до уваги наявне у справі листування між сторонами за яким позивач за первісним позовом вимагав від відповідача за первісним позовом сплату суми заборгованості. Таке листування визнано судом вимогою в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2.2 договору оплата виконаних робіт провадиться відповідачем за первісним позовом при умові надходження коштів від головного замовника.
З урахуванням таких встановлених обставин справи та з урахуванням загальних вимог чинного законодавства щодо обов'язковості виконання зобов'язання учасниками господарських відносин, суд першої інстанції визнав первісні позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.
По-перше, судом не надано належної оцінки умовам спірного договору, а саме пункту 4.1, яким передбачено, що по завершенню роботи по договору виконавець передає замовнику по акту здачі-прийняття ДКР, окрім акту здачі-прийняття роботи, також супроводжувальний лист, науково-технічну та звітну документацію, яка передбачена технічним завданням, календарним планом та умовами договору. Судом не звернуто уваги на те, що акт від 03.12.2008р. підписаний представниками сторін, але не затверджений двосторонньою комісією; відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження приймальних випробувань виконаних робіт, як це передбачено Технічним завданням, яке є невід'ємною частиною договору, а також не взято до уваги приписи статті 894 Цивільного кодексу України, яка передбачає порядок передання, прийняття та оплату дослідно - конструкторських та технологічних робіт та вимоги ДСТУ 3974-2000, що є обов'язковими для ДКР, виконання яких повністю, або частково фінансується з державного бюджету.
По-друге, судом не досліджено у повному обсязі наявне у справі листування між сторонами по справі, яким виконавець (позивач за первісним позовом) був неодноразово проінформований замовником (відповідачем за первісним позовом) про невиконання ним зобов'язань по спірному договору щодо створення, випробування та передачі установленим порядком складових системи управління режимами роботи ДПТК та технічної документації, а також висновки робочої комісії по факту виявлених недоліків та в зв'язку з невиконанням ТОВ «Ауріка»зобов'язань за договором № 374-МК/3 від 01.09.2008 р.
Відповідно до вимог статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно пункту 1.2 договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції за договором визначаються Технічним завданням, яке є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).
Відповідно до пункту 1.3 договору зміст та терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом, який складає невід'ємну частину договору (додаток № 3). Приймання та оцінка (ДКР) здійснюються відповідно до Технічного завдання (1.4 договору).
Пунктом 7.3 Технічного завдання договору передбачено, що приймання робіт здійснюється приймальною комісією, склад якої формується замовником за сім днів до встановленого строку приймальних випробувань.
Згідно пункту 4.3 Технічного завдання договору прийомно-здавальні випробування ДПТК проводяться згідно програми випробувань, затвердженої замовником.
Слід зазначити, що з наданого до матеріалів справи листування між сторонами по справі вбачається, що виконавець, позивач за первісним позовом, був неодноразово проінформований про невиконання ним зобов'язань по договору щодо створення, випробування та передачі установленим порядком ХНУРЕ складових системи управління режимами роботи ДПТК та технічної документації (том 1, аркуш справи 42 - 52).
Крім того, в матеріалах справи знаходиться протокол № 1 засідання робочої комісії по перевірці документації та технічного стану ДПТК (том 1, аркуш справи 53-55). Серед недоліків робоча комісія зокрема виявила відсутність технічної документації на складові системи управління, складові системи управління не були передані по специфікаціям та актам згідно ДСТУ 3974-2000. У висновках комісії підтверджено, що представлена документація не є конструкторською документацією, по якій проводилось виготовлення ДПТК. Крім того, вказана документація не відповідає вимогам ГОСТ 2.102-95. ГОСТ 2.601-95. Також, запропоновано директору ТОВ «Ауріка», відповідальному за виготовлення ДПТК, усунути зазначені недоліки, погодити з представником замовника план підготовки ДПТК до проведення випробувань.
Колегія суддів звертає увагу, що вимоги ДСТУ 3974-2000 «Система роздроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно - конструкторських робіт»є обов'язковими для ДКР, виконання яких повністю або частково фінансується з державного бюджету. В даному випадку, спірний договір № 374-МК/3 відповідно до пункту 2.3 фінансується із державного бюджету.
Отже, зазначені обставини свідчать про наявність недоліків в роботі виконавця, позивача за первісним позовом. Доказів їх виправлення, а також доказів на підтвердження проведення приймальних випробувань виконаних ТОВ «Ауріка»робіт матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази приймання та затвердження ДКР приймальною комісією у відповідності з пунктом 1.4 договору та пунктом 7.3 Технічного завдання договору, яке є його невід'ємною частиною.
Судом встановлено, що 03.12.2008 року між сторонами було укладено акт здачі-приймання науково-технічної продукції до договору з якого вбачається те, що виконавцем виконана робота з створення та випробування складових системи управління режимами роботи ДПТК. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що з вказаного акту не вбачається доказів того, що позивачем за первісним позовом було передано відповідачу документацію, що передбачена умовами договору (пункт 1.4), а саме: супроводжувальний лист, науково-технічну та звітну документацію, яка передбачена технічним завданням, календарним планом та умовами договору. І таких доказів до суду апеляційної інстанції також не надано.
Також, позивачем за первісним позовом не доведено, що конструкторська документація на складові системи управління і самі складові системи було передано відповідачу до підписання акту приймання робіт від 31.12.2008 року.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з матеріалів справи не вбачається доказів повного виконання позивачем за первісним позовом умов укладеного між сторонами договору.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Згідно статті 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів повного виконання з боку позивача за первісним позовом дослідно - конструкторської роботи за договором № 374-МК/3 від 01.09.08 р. та її передачі відповідачу за первісним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ауріка»не підтверджуються необхідними конкретними доказами у зв'язку з чим вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, в зв'язку з чим рішення в частині задоволення первісних позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.
Стосовно зустрічних позовних вимог щодо розірвання укладеного між сторонами договору на виконання дослідно-конструкторської роботи № 374-МК/3 від 01 вересня 2008 року, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, як безпідставні, оскільки спірний договір закінчив свою дію 05 грудня 2008 року, тобто на час звернення позивача за зустрічним позовом до суду його право не порушено.
Отже, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 892, 894 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Харківського національного університету радіоелектроніки, м. Харків задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року по справі № 45/57-10 в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.
В задоволенні первісного позову відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року по справі № 45/57-10 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 24 вересня 2010 року.