"04" жовтня 2010 р. Справа № 59/153-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Грітчина Л.К. - голова
відповідача - ОСОБА_2 - ФОП
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2471Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.10 по справі № 59/153-09
за позовом Шевченківського районного споживчого товариства, смт. Шевченкове
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Старовірівка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Страхова компанія "Укоопгарант", м. Харків
про стягнення 23131 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2010 р. по справі № 59/153-09 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено. Стягнено з ФОП ОСОБА_2 на користь Шевченківського районного споживчого товариства Харківської області 23131 грн. збитків, 231,31 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа надала обґрунтування по справі, в якому зазначила, що згідно з договором добровільного страхування майна № 135 від 16.10.2008 р. між страховою компанією "Укоопгарант" та власником майна, Шевченківським райспоживтовариством, а також із заявою про відшкодування понесених збитків від пожежі, яка сталася 18 березня 2008 року в магазині, розташованому за адресою АДРЕСА_1, страхова компанія "Укоопгарант" (наказ № 90 від 22.04.2009 р.) відшкодувала підприємству збитки від пожежі в сумі 3795 грн. - частку страхової суми від дійсної вартості майна. Страхова компанія несе відповідальність по відшкодуванню збитків в межах страхового полісу "Страхувальнику" або "Вигодонабувачу".
Користувач майна повинен самостійно або згідно з договором оренди вирішувати ступінь ризику та добровільно страхувати майно від нещасних випадків, передбачених договором страхування.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2008 р. між Шевченківським районним споживчим товариством (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди № 30, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 72,0 м2, вартістю 25426 грн.. розташоване в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням під магазин для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами та торгівельне обладнання: горки пристінні 15 шт.х70 грн.=1050 грн., столи 4шт.х50 грн.=200 грн., вітрина 1шт.=50 грн., прилавки під взуття 1шт.=50 грн., ящик продуктовий 3шт.х50 грн. = 150 грн. на загальну суму 1500,00 грн., на загальну суму 26926 грн. Факт передачі майна підтверджується актами прийому-передачі торговельного приміщення та обладнання від 01.08.2008 р. (т. 1, а.с. 4-14).
Згідно з п. 3.1. договору оренди відповідач зобов'язаний використовувати орендовані площі в приміщенні відповідно до умов цього договору.
Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний забезпечити охорону орендованого приміщення та утримання приміщення в порядку, передбаченому санітарними, протипожежними правилами та правилами експлуатації встановленого в приміщенні санітарно-технічного та інженерного обладнання.
Згідно з п. 3.9. договору відповідач повинен застрахувати орендоване приміщення за свій рахунок.
Відповідно до п. 5.4. договору відповідач відповідає матеріально перед позивачем та 3-ми особами за збитки, спричинені невиконанням встановлених норм і правил.
Пунктом 5.6. договору оренди передбачено, що на період дії договору ризик випадкової загибелі об'єкта оренди або його пошкодження несе відповідач.
Матеріали справи свідчать, що 18.03.2009 р. близько першої години ночі сталась пожежа, яка знищила орендоване приміщення та обладнання, що підтверджується актом про пожежу від 18.03.2009 р., складеного комісією Шевченківського РВ ГУ МНС України в Харківській області, яким зазначено, що причиною пожежі ймовірно є занос відкритого вогню.
Висновком Головного управління МНС України в Харківській області від 24.03.2009 р. № 350/067/09 було встановлено, що пожежа виникла в результаті підпалу (т. 1, а.с. 32-35).
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, 16 жовтня 2008 року відповідач уклав зі Страховою компанією "Укоопгарант" (3-я особа по справі) договір добровільного страхування № 135, відповідно до якого застрахував орендовані приміщення та обладнання на 36% від загальної вартості.
Проте, вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки вказаний договір був укладений зі Страховою компанією "Укоопгарант" не відповідачем, ФОП ОСОБА_2, а позивачем, Шевченківським РСТ після укладення договору оренди № 30 від 01.08.2008 р. (т. 1, а.с. 16-17).
До переліку об'єктів страхування, визначеним в додатку № 1 до вказаного договору, увійшов магазин, розташований в с. Старовірівка, по вул. 40 років Перемоги.
Матеріали справи також свідчать, що 11.12.2008 р. між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ НАСК "Оранта" в особі Шевченківського відділення ХОД НАСК "Оранта" був укладений договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 19-08, відповідно до якого відповідач застрахував майно на випадок пошкодження або знищення майна третіх осіб за всіма випадками нанесення шкоди майну третіх осіб (т. 1, а.с. 28-31).
Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушений п. 3.9. договору оренди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
На підставі вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обов'язку відповідача застрахувати орендовані приміщення; факт невиконання цього обов'язку; наявність витрат, понесених позивачем та їх розмір; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, тобто прямої залежності витрат (упущеної вигоди), здійснених (упущеної) позивачем від бездіяльності відповідача.
Відповідач повинен довести відсутність зазначених обставин, або, з урахуванням ч. 2 ст. 1166, ст. 1193 Цивільного кодексу України довести відсутність своєї вини у завданні шкоди та/або довести наявність вини (умислу або грубої необережності).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними позивачем збитками у розмірі 23131 грн. і бездіяльністю відповідача, ФОП ОСОБА_2
Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, то вони не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи свідчать, що ухвали направлялися на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, 215, вказана адреса було також зазначена самим відповідачем в апеляційній скарзі.
Зокрема, ухвалу суду від 17.05.2010 р. про відкладення розгляду справи на 07.06.2010 р. було надіслано 19.05.2010 р. Відмітка на ухвалі оформлена відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), згідно з яким перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, висновки, зроблені в рішенні господарського суду Харківської області від 07.06.2010 р. по справі № 59/153-09, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п. 1, 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 р. по справі № 59/153-09 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 06.10.2010 р.