Дата документу 29.08.2024
Справа № 334/6032/23
Провадження № 2/334/2699/24
про залишення позовної заяви без руху
29 серпня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши позовну заяву Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича до ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя,
21.07.2023 року позивач Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, який діє в інтересах боржника ОСОБА_2 , звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя.
Подана позовна заява не відповідала вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2023 року зазначений позов залишений без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 року позовну заяву Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича до ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя було повернути позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12.10.2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійовича залишено без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 року у цій справі залишено без змін.
Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 року касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійовича було задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 року та Постанову Запорізького апеляційного суду від 12.10.2023 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У вказаній постанови Верховний Суд дійшов до висновку, що предметом позову приватного виконавця, а саме визначення частки боржника в спільній сумісній власності подружжя є вимога немайнового характеру, відповідно позов не підлягає грошовій оцінці.
09.08.2024 року матеріали справи надійшли до Ленінського районного суду м. Запоріжжя та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передані головуючому судді Баруліній Т.Є.
З 06.08.2024 року по 27.08.2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є. знаходилась у щорічній відпустці.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 та підпунктом г пункту 2 частини першої статті 8 вказаного вище Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік або якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Частиною другою статті 16 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович в зазначеній справі виступає як суб'єкт незалежної професійної діяльності, тому відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічний висновок викладений і у Ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2023 року у справі № 2-2434/10, провадження № 22-ц/803/5550/23.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.
Відповідно до частин першої-третьої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Згідно наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» до витрат виконавчого провадження відноситься, зокрема, сплата судового збору.
Таким чином, сплата судового збору відноситься до витрат виконавчого провадження, які забезпечуються сплатою стягувачем авансового внеску при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження.
Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду, викладеною в ухвалах від 17 квітня 2023 року у справі № 331/4820/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 331/5028/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 331/5038/22.
Суд звертає увагу позивача, що несплата судового збору була однією з підстав залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції.
В своїй Постанові від 24 липня 2024 року Верховний Суд зазначив, що вимога у вказаному позові є вимогою немайнового характеру, у зв'язку з чим суди попередніх інстанції помилково вважали, що позивач повинен сплатити судовий збір виходячи з дійсної вартості нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028,00 гривень.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: розрахунковий рахунок:
UA828999980313131206000008512, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 призначення платежу *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Враховуючи, що позовна заява Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича до ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баруліна Т. Є.