308/13862/24
26.08.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне порушення за протоколом старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний номер платника податку в матеріалах справи відсутні, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
25.07.2024 року, старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Закарпатській області було складено протокол про адміністративне правопорушення № ПП 000504 відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 25.07.2024 року, о 16 год. 50 хв., ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 6, на транспортному засобі марки «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажира по м. Ужгороді у якості таксі без одержання ліцензії, чим порушив ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція частини 1 статті 164 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За змістом наведеної норми закону відповідальність за вказане правопорушення наступає не стільки за перевезення пасажирів без ліцензії та реєстрації особи, як суб'єкта господарювання, а саме за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі ч.1 та ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й системний характер таких дій, їх самостійний і ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
У протоколі про адміністративне правопорушення №ПП 000504 від 25.07.2024 року особою, уповноваженою на його складання, зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажира. Проте, у протоколі не вказано яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність по перевезенню пасажирів, кому саме він надавав такі послуги (відсутні пояснення особи), чи існувала регулярність надання таких послуг та чи надавалися такі послуги на платній основі.
Наявність самого протоколу не доводить факту провадження ОСОБА_1 господарської діяльності. Будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_1 надавав систематичні платні послуги з перевезення пасажирів, без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відсутні.
Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися достатнім доказом того, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Аналізуючи в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 ч.1 п.1, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М.Малюк