Справа № 308/5288/21
1-кп/308/1112/23
29 серпня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представників ТОВ «Компанія Максавто» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030000443 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020070030000443 від 06.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 приблизно в травні 2019 року, умисно, з метою подальшого використання, для створення перешкод нормальній роботі ТОВ «Компанія Максавто», офіс якого знаходиться за адресою м. Ужгород вул. Підградська 27/1, з представниками якого ОСОБА_6 перебуває в тривалих неприязних відносинах, по місцю свого проживання встановив генератор радіоперешкод з маркуванням «The Logos company scientific production association 1:4G2600 2:4G800 3:4G2100 4: НОМЕР_1 :DCS1800 6: НОМЕР_2 » з серійним номером НОМЕР_3 , радіус дії якого на відкритій місцевості становить до 30 метрів, і який як частково так і повністю блокує роботу мобільного зв'язку та мережі Wi-Fi.
В подальшому, в період з травня 2019 року до 25 березня 2020 року ОСОБА_6 , умисно, систематично, за допомогою вищевказаного генератора радіоперешкод втручався в роботу комп'ютерної мережі, блокуючи сигнал мережі Wi-Fi, чим викликав вимкнення, втрату сигналу, збій охоронної сигналізації, припинення передачі даних з касового апарату ТОВ «Компанія Максавто», офіс якого знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
За таких обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто незаконне втручання в роботу комп'ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації, шляхом застосування технічних засобів, здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого підтримав раніше подане клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений також просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні висловив свою думку щодо можливості закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Представники ТОВ «Компанія Максавто» не заперечили проти закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження з приводу заявленого захисником обвинуваченого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Одночасно, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі №730/67/16-к вказав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Тобто, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Відповідно, суд розглядає вказане клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності по суті лише щодо дійсності підстав для закриття провадження, без аналізу питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Також, ч. 2 ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінально караного діяння, яке відноситься до категорії кримінального проступку у відповідності до ст. 12 КК України, з дати вчинення даного кримінального правопорушення - 25 березня 2020 (останнє діяння), до винесення судового рішення за даним клопотанням, минуло більше 3 років, а тому суд вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню загальний термін звільнення від кримінальної відповідальності, який відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності №12 від 23.12.2005 року судам роз'яснено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
При цьому, суд вказує, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим виходячи з позиці Верховного суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 року (справа №730/67/16-к).
Водночас, суд зазначає, що закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ст. 49 КК України не відноситься до реабілітуючих підстав.
Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у зв'язку із закриттям кримінального провадження слід залишити без розгляду, що не позбавляє потерпілого, цивільного позивача звернутися до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 367 КК України, ст. 100, 284, 285, 392, 393, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 361 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за №12020070030000443 від 06.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази:
- генератор радіоперешкод з маркуванням «The Logos company scientific production association 1:4G2600 2:4G800 3:4G2100 4:WIFI2 4G 5:DCS1800 6:GSM900» з серійним номером НОМЕР_3 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи телекомунікаційних систем і засобів №51/2 від 29.08.2020 року у розмірі 6210,72 /шість тисяч двісті десять грн. сімдесят дві коп./ гривень.
Цивільний позов ТОВ «Компанія Максавто» до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу його право на звернення із позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1