Постанова
Іменем України
28 вересня 2010 року Справа № 2-32/2548-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.01.10, приватне підприємство Фірма "Шарм";
представник відповідача, ОСОБА_4, довіреність № 833 від 25.05.10, фізична особа-підприємець ОСОБА_5;
представник третьої особи, не з'явився, комунальне підприємство "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
представник третьої особи, не з'явився, Лівадійська селищна рада;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;
прокуратура міста Севастополя, ОСОБА_8, посвідчення № 631 від 01.02.2010;
розглянувши апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та приватного підприємства Фірми "Шарм" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 06.08.2010 у справі № 2-32/2548-2010
за позовом заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)
в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95000)
до приватного підприємства Фірми "Шарм" (вул. Ломоносова, 1, 3,Ялта,98622)
фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
представник:ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
за участю 3-х осіб: Комунального підприємства "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4,Ялта, АРК,98612)
Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)
ОСОБА_6 (вул. Леніна, 39,Плотинне,Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98473)
ОСОБА_7 (вул. Курчатова, 21,Ялта,98600)
для відома: прокуратура міста Севастополя (вул.Павліченко,1,Севастополь)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року (суддя Барсукова А.М.) у справі № 2-32/2548-2010 задоволений частково позов заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим до приватного підприємства фірми „Шарм”, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третіх осіб: комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Ялти, Лівадійської селищної ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій.
Визнаний недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі реєстраційний № 3702 від 01 жовтня 2008 року, укладений між приватним підприємством фірмою „Шарм” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.
В частині вимог заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зобов'язання приватного підприємства фірми „Шарм” знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9,6 кв.м, за власний рахунок, - позов залишений без розгляду.
З приватного підприємства фірми „Шарм” в дохід Державного бюджету України стягнуто 85,00 грн. державного мита.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу приватне підприємство фірма „Шарм” не являлось власником майна, яке було ним відчужено.
Залишаючи позов без розгляду в частині вимог заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зобов'язання приватного підприємства фірми „Шарм” знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9,6 кв.м, за власний рахунок, - суд першої інстанції послався на положення статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим на виклик суду до судових засідань не з'являлися, витребуваних судом документів та доказів не надали, хоча прокурора та Раду міністрів Автономної Республіки Крим було зобов'язано, зокрема, надати докази в обґрунтування вимог про знесення спірного майна.
Не погодившись з постановленим судовим актом, приватне підприємство фірма „Шарм” та фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог прокурора про визнання спірного договору недійсним та відмовити у цій частині у позові.
Апеляційні скарги мотивовані посиланнями приватного підприємства фірми „Шарм” та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для розгляду справи.
Зокрема, заявники апеляційних скарг вказують на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано той факт, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу право власності на об'єкт нерухомості було зареєстровано за приватним підприємством фірмою „Шарм”, що, на думку заявників, спростовує висновки господарського суду першої інстанції про те, що приватне підприємство фірма „Шарм” не є власником майна, що було відчужено.
Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року здійснена заміна судді Плута В.М. на суддю Антонову І.В.
У судові засідання представники комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Ялти, Лівадійської селищної ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційних скарг були повідомлені належним чином.
Від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи.
Судова колегія не знайшла підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, приймаючи до уваги те, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим є юридичною особою, керівник позивача мав можливість направити до суду іншого представника. Крім того, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та є правом, а не обов'язком учасників судового процесу.
Враховуючи вказане, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутністю учасників судового процесу, які не з'явились у судове засідання, за наявними в матеріалах справи доказами.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09 липня 2002 року № 243 „Про передачу земельних ділянок в оренду приватному підприємству фірмі „Шарм” та товариству з обмеженою відповідальністю „Старінвест”, приватному підприємству фірмі „Шарм” затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгового центру із земель Лівадійської селищної ради міста Ялта. Припинено право користування земельною ділянкою площею 4,16 га землекористувачу -Ялтинському виконавчому комітету та передано в оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 2,794 га приватному підприємству фірмі “Шарм” для будівництва та обслуговування торгового центру.
22 липня 2002 року між Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та приватним підприємством фірмою „Шарм” був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу під реєстровим № 4865.
Розділом 2.1. договору оренди від 22 липня 2002 року було визначено цільове призначення земельної ділянки, а саме, для будівництва та обслуговування торгового центру.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року та ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2007 року у справі № 2-13/920-2007 було задоволено позов приватного підприємства фірми „Шарм” до виконавчого комітету Лівадійської селищної ради та комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”.
За приватним підприємством фірмою „Шарм” визнано право власності на об'єкти нерухомого майна торгового центру, розташованого в селещі Охотниче, по вул. Ай-Петрінська, зобов'язано комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” провести реєстрацію права власності за приватним підприємством фірмою „Шарм”.
01 жовтня 2008 року між приватним підприємством фірмою „Шарм” (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_3, реєстраційний номер № 3702.
У травні 2010 року заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства фірми „Шарм”, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третьої особи: комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Ялти та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі реєстраційний № 3702 від 01 жовтня 2008 року, укладений між приватним підприємством фірмою „Шарм” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, та зобов'язати приватне підприємство фірму „Шарм” знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9,6 кв.м, за власний рахунок, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланнями на те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу приватне підприємство фірма „Шарм” не являлось власником майна, яке було ним відчужено.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2010 року до участі у справі у якості третіх осіб залучено Лівадійську селищну раду, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги приватного підприємства фірми „Шарм” та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо визнання договору недійсним, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також положення Конституції України.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема:
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 655 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
У пункті 1.3. спірного договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2008 року зазначено, що право власності на предмет договору належить Продавцеві - приватному підприємству фірмі „Шарм” -на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року та ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2007 року у справі № 2-13/920-2007 та право на предмет договору зареєстровано за Продавцем - приватним підприємством фірмою „Шарм” - комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Ялти.
Однак, як встановлено під час розгляду справи, постановою Вищого господарського суду України від 27 лютого 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року у справі № 2-13/920-2007 скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2010 року позов приватного підприємства фірми „Шарм” про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості залишений без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, передбачено, що це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
Відповідно до пункту 1.7. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
Згідно з пунктами 2.1. та 2.8. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.
Пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно закріплено, що правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи той факт, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання права власності за приватним підприємством фірмою „Шарм” на спірний об'єкт нерухомості було скасоване, а державна реєстрація права власності, здійснена комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Ялти, так само як і видане на підставі реєстрації свідоцтво про право власності, самі по собі не є правовстановлюючими документами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу приватне підприємство фірма „Шарм” не являлось власником майна, яке було ним відчужено, що відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Стосовно залишення без розгляду позовних вимог заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зобов'язання приватного підприємства фірми „Шарм” знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9,6 кв.м, за власний рахунок, - суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року порушено провадження у справі, прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим зобов'язані надати належним чином засвідченні копії документів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини.
Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2010 року, від 21 червня 2010 року, від 07 липня 2010 року, від 13 липня 2010 року та від 27 липня 2010 року прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим повторно зобов'язані виконати вимоги ухвали від 11 травня 2010 року.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/612 від 23 серпня 1994 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Беручи до уваги те, що одним з принципів практики Європейського Суду з прав людини є покладення обов'язку та тягаря надання доказів на того, хто стверджує, а не заперечує, а також те, що прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим вимоги ухвал господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2010 року, від 21 червня 2010 року, від 07 липня 2010 року, від 13 липня 2010 року та від 27 липня 2010 року у встановлені судом та статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строки не виконали, витребуваних документів та доказів поважності причин невиконання не надали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірне залишення судом першої інстанції позовних вимог прокурора в цей частині без розгляду.
При цьому слід зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги приватного підприємства фірми „Шарм” та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, викладені в апеляційних скаргах, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року у справі № 2-32/2548-2010 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційні скарги приватного підприємства фірми „Шарм” та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2010 у справі № 2-32/2548-2010 залишити без змін
Головуючий суддя
Судді