Постанова
Іменем України
28 вересня 2010 року Справа № 2-28/3065-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 02/14-909 від 16.08.10, Лівадійська селищна рада;
представник відповідача, не з'явився, сільськогосподарський виробничий кооператив "Южний берег";
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Градовіт - XXI";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОВІТ-XXI" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 04 серпня 2010 року у справі № 2-28/3065-2010
за позовом Лівадійської селищної ради
(вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, місто Ялта, 98655)
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег"
(вул. Халтуріна, 45, місто Ялта, 98600)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАДОВІТ- XXI" (вул. Івана Мазепи, 34, місто Київ 15, 01015)
про знесення самочинних споруд
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2010 року у справі № 2-28/3065-2010 (суддя Лукачов С.О.) заборонено товариству з обмеженою відповідальністю “ГРАДОВІТ-XXI”та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо знесення споруд літерів „Ж” та „З”, яким привласнена адреса: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю “ГРАДОВІТ-XXI” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 04 серпня 2010 року та у задоволенні клопотання сільськогосподарського виробничого кооперативу “Южний берег”про забезпечення позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С. здійснено її заміну на суддю Заплава Л.М. Головуючим по справі призначено суддю. Заплава Л.М.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Градової О.Г. здійснено її заміну на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання 28.08.2010 представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм процесуального права, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Лівадійська селищна рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Южний берег” про зобов'язання його за власний розрахунок знести самочинні споруди літер „Ж” та літер „З”, яким привласнена адреса: АДРЕСА_1.
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Южний берег” звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю “ГРАДОВІТ-XXI” та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо знесення споруд літерів „Ж” та „З”, яким привласнена адреса: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що представниками товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОВІТ -XXI»здійснюються незаконні дії щодо примусового знесення споруд літерами "Ж" та "З", яким привласнена адреса: АДРЕСА_1.
В обґрунтування необхідності вжиття вказаних заходів суд першої інстанції послався на те , що у разі знесення спірного майно до прийняття рішення у цій справі, такі дії зроблять неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову. Крім того, фактично зроблять не можливим відновлення порушеного права СВК «Южний берег»у разі незаконного знесення спірного майна, що у свою чергу свідчить про можливе порушення Конституційного принципу закріпленого у статті 41 Основного Закону.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту даної статті вбачається, що клопотання про забезпечення позову може бути подано лише особою, що звернулася до суду з вимогою про захист свого права, однак відповідач зі зустрічном позовом до суду не звертався, тому не було підстав для розгляду та задоволення його клопотання про забезпечення позову.
У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”від 23 серпня 1994 року № 02-5/611 забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Отже, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, як зазначається в вищевказаному роз'ясненні Вищого арбітражного суду України, умовою застосування таких заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Враховуючи, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову, тягар такого доказування покладається на особу, яка подала відповідну заяву.
Таким чином, саме заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики забезпечення позову”від 12 грудня 2006 року № 01-8/2776).
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" не містить будь-якого обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, відсутні як посилання на обставини, так і докази їх наявності, з якими пов'язується така необхідність.
Крім того, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2010 по справі № 2-28/3065-2010, яка надана суду сільськогосподарським виробничим кооперативом "Южний берег", запобіжні заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, були скасовані.
Судова колегія вважає, що клопотання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" про припинення апеляційного провадження в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі якщо, зокрема, відсутній предмет спору, не підлягає задоволенню, оскільки припинення провадження у справі -це форма завершення справи яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства. Господарський суд припиняє провадження у зв'язку з припиненням існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих підстав.
Скасування заходів забезпечення позову ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2010 не передбачає скасування самого судового акту -ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2010, отже даний факт не може свідчити про відсутність предмету спору і не може бути підставою для припинення провадження у справі.
Положення зазначеної норми закону встановлює право суду припинити провадження у справі виключно за наявності достатніх на це підстав, однак оскаржувана ухвала господарського суду Автономної республіки Крим від 04.08.2010 не скасована у встановленому порядку та існує як процесуальний документ, що породжував правові наслідки протягом свого існування та підлягає оскарженню.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Наведеної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 09.12.2008 по справі № 2-6/7813-2008.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що в оскаржуваній ухвалі суду не міститься належного обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також висновки суду, викладені в оскаржуваної ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим про забезпечення позову підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАДОВІТ-XXI” задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2010 у справі № 2-28/3065-2010 скасувати.
3. У задоволенні клопотання сільськогосподарському виробничому кооперативу "Южний берег" про забезпечення позову відмовити.
4. Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду справи по суті.
Головуючий суддя
Судді