Постанова
Іменем України
22 вересня 2010 року Справа № 2-22/160-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача:ОСОБА_2, довіреність № б/н від 17.09.10 (фермерське господарство "ОСОБА_1");
відповідача: не з'явився (Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим);
третіх осіб: не з'явився (Мар'євська сільська рада);
не з'явився (Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим);
прокурор: Ковалевич О.М., посвідчення № 631 від 01.02.10 (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 02 лютого 2010 року у справі № 2-22/160-2010
за позовом фермерського господарства "ОСОБА_1" (АДРЕСА_1)
до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
треті особи: Мар'євська сільська рада (вул. Шкільна, 1,Мар'євка, Ленінський р-н,98246)
Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим (вул. Пушкіна, 22,Леніне, Автономна Республіка Крим,98200)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про визнання права на отримання в оренду земельних ділянок та визнання протиправним та скасування пункту рішення,
Рішенням місцевого господарського суду позов з урахуванням уточнень (а.с. 144-145 т.1) задоволений, визнано за позивачем право на отримання в оренду земельних ділянок без проведення земельних торгів (аукціону).
Рішення суду мотивовано тим, що сільська рада до 01 січня 2008 року узгодила позивачу місце розташування земельної ділянки для користування - ведення фермерського господарства, а відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України (зі змінами та доповненнями) у такому випадку передача земельних ділянок можлива без земельних торгів (аукціону) (а.с. 154-160 т.1).
Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати у зв'язку з тим, що воно прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, прийняти нове, яким у позові відмовити(а.с. 8-10 т.2).
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що позивач з нею не згоден тому, що вибір місця розташування земельних ділянок та їх узгодження було здійснено до 01 січня 2008 року, а тому позивач має право на отримання земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів (аукціону). (а.с. 18-21 т.2).
Від інших учасників відзивів не надійшло.
Відповідач - Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим надала письмові пояснення, з яких вбачається, що державна адміністрація до закінчення граничного строку (14 жовтня 2010 року) мала можливість передачі земельних ділянок без земельних торгів, за якими до 01 січня 2008 року узгоджено місце розташування, прийняла рішення про передачу позивачу земельних ділянок в оренду, таке рішення прийнято на підставі проекту землеустрою та узгоджень на передачу земельних ділянок в оренду (а.с. 23 т.2).
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, позивач -доводи відзиву.
Відповідач та треті особи не скористувалися правом на участь у судовому засіданні їх представників. Про час та місце судового засідання вони повідомлені ухвалою суду, копії якої направлені на їх адреси 10 вересня 2010 року рекомендованою кореспонденцією (а.с. 3-5 т.2). Відповідач - Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим просила розглянути справу без участі його представника в судовому засіданні. Заяв про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка сторін та третіх осіб не визнана обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду. А тому судова колегія ухвалила -розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися у судове засідання.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази та реєстраційні, статутні документи сторін (а.с. 22, 24-34 т.2), встановив наступне.
Позивач з 16 березня 1993 року зареєстрований як юридична особа, є фермерським господарством, створеним громадянином України ОСОБА_1, метою діяльності господарства є вирощування зернових культур (а.с. 15-25 т.1).
Відносно позивача для вирішення питання передачі земельних ділянок в оренду приймались наступні рішення:
1) 27 листопада 2007 року рішенням Марійської сільської ради було узгоджено місце розташування земельних ділянок, площею 570,00 га пашні, та наданий дозвіл на складення проекту відводу землі - для вирощування сільськогосподарських культур із земель запасу (а.с. 26 т.1), тому ці земельні ділянки знаходяться в землях запасу цієї ради;
2) 03 червня 2008 року розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації № 492 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 27 т.1), тому що ці земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту.
На підставі договору між позивачем та ПП «Зем-Гео проект»від 16 жовтня 2008 року (а.с. 28, 37-41 т.1) був розроблений проект землеустрою з відводу вказаних земельних ділянок (а.с. 42-120 т.1), передача земельних ділянок в оренду узгоджена з архітектурно-будівельною інспекцією, санітарним лікарем, органом охорони навколишнього середовища, органом культурної спадщини (а.с. 29-33 т.1).
Але, 10 липня 2009 року відповідач затвердив висновок №1763-з/7, яким відмовлено в узгодженні проекту землеустрою з семи причин, у тому числі порушення розробки проекту землеустрою без проведення торгів (пункт 1 висновок) (а.с. 35-36 т.1).
Цей пункт 1 висновку відповідача позивач спочатку просив визнати протиправним та скасувати, визнати за позивачем право на отримання земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів (аукціону), тому що йому місце розташування земельних ділянок було узгоджено до 01 січня 2008 року (а.с. 9 т.1). Але у подальшому зменшив позовні вимоги та просив визнати за ним право на отримання землі в оренду без земельних торгів (а.с. 144-145 т.1).
З 14 жовтня 2008 року набрав чинності (опубліковано в газеті „Голос України” № 195) підпункт 17 пункту 2 розділу I Закону України № 509-VI від 16 вересня 2008 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”.
Цім підпунктом внесені доповнення до пункту 1 розділу X „Перехідних положень” Земельного кодексу України, а саме доповнено абзацами другим і третім. Абзац третій в редакції: „У разі прийняття відповідними органами рішення про узгодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок до 01 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).”
Але строк дії такої норми був обмежений -один рік від дня набрання чинності цим Законом № 509-VI (тобто до 14 жовтня 2009 року) та передбачено, що прийняті та не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, про що вказано в пункті 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України №509-VI.
23 липня 2010 року набрав чинності (опубліковано в газеті „Голос України” № 135) пункт 20 розділу I Закону України № 2367-VI від 29 червня 2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла”.
Цим пунктом 20 внесені зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України № 509-VI: слова „одного року” замінити словами „двох років”, тобто продовжений строк до 14 жовтня 2010 року, коли можна без проведення земельних торгів (аукціонів) передавати в оренду земельні ділянки державної та комунальної власності, відповідно яких відповідними органами до 01 січня 2008 року прийнято рішення про узгодження міста розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок.
Крім того, пунктом 20 розділу I Закону України № 2367-VI доповнено абзац 3 підпункту 17 пункту 2 розділу I Закону України № 509-VI (тобто і пункт 1 розділу X „Перехідних положень” Земельного кодексу доповнено) словами: „а розроблені відповідно до цих рішень проекти щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів”.
Такім чином, без проведення земельних торгів можна передати в оренду земельні ділянки, щодо яких до 01 січня 2008 року відповідними органами прийняті рішення про узгодження міста розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок, та за такими рішеннями розроблені проекти.
Позивач вважав, що він має право в майбутньому отримати земельні ділянки в оренду без проведення земельних торгів тому, що дозвіл на розробку проекту відводу йому наданий 03 червня 2008 року, рішення стосовно місця розташування об'єкту прийнято до 01 січня 2008 року, а саме - 27 листопада 2007 року.
Частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання.
Частина 2 статті 16 вказаного Кодексу передбачає, що цивільні права можуть бути захищені певними способами, в тому числі шляхом визнання права.
Відповідно до статей 509, 11 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; такі зобов'язання виникають (в тому числі) з правочину.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Але, як вбачається з наведених вище обставин, у позивача немає цивільного права на оренду землі, за ним не здійснена державна реєстрація такого права. Відповідач не є особою, до повноважень якого входить передача земельних ділянок в оренду чи реєстрація такого права, а від позовних вимог про визнання незаконним та скасування частини негативного висновку відповідача позивач відмовився (змінив позовні вимоги). Заявлені остаточно позивачем позовні вимоги не відповідають встановленим способам захисту за Цивільним кодексом України. Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України не передбачають права на отримання в майбутньому права оренди земельних ділянок без земельних торгів.
А тому позов не підлягав та не підлягає задоволенню, навіть з урахуванням продовження строку (до 14 жовтня 2010 року) на передачу земельних ділянок, щодо яких до 01 січня 2008 року було узгоджено місце розташування та у подальшому розроблений проект землеустрою.
Обставини, які виникли після прийняття судового рішення, що переглядається в апеляційному порядку, а саме - прийняття 25 травня 2010 року державною адміністрацією розпорядження про передачу земельних ділянок в оренду та укладення 05 липня 2010 року таких договорів (а.с. 24-34 т.2) не може впливати на раніше прийняте судове рішення.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, місцевим господарський судом рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи. При прийнятті нового рішення судова колегія в задоволенні позову відмовляє.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року у справі № 2-22/160-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя
Судді
розсилка:
прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)