Постанова
Іменем України
20 вересня 2010 року Справа № 2-22/2077-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, ОСОБА_1;
відповідача, Мартинова Наталя Пилипівна, наказ №3 від 12.03.10, директор;
ОСОБА_3, довіреність № б/н від 09.05.10;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 23 червня 2010 року у справі № 2-22/2077-2010
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" (вул. Ніканорова, 3-76, Сімферополь, 95050)
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників,
Рішенням місцевого господарського суду позов з урахуванням доповнень (а.с. 66-67 т.1) задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача про призначення голови та секретаря цих зборів, відсторонення з посади директора позивача через систематичне невиконання своїх посадових обов'язків, про призначення нового директора товариства. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про призначення на посаду директора ОСОБА_2 Стягнуто з відповідача на користь позивача 170грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 103-109 т.1).
Рішення суду мотивовано тим, що позивач, як учасник цього товариства, не був повідомлений про час та місце проведення загальних зборів та про повістку денну цих зборів, що є порушенням його корпоративних прав.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі припинити з тих підстав, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в тому числі щодо підсудності цього спору господарським судам України (а.с. 119-125 т.1).
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач повторно не скористувався правом на участь у судовому засіданні особисто чи його представника. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 14 вересня 2010 року позивач отримав копію ухвали про призначення на 20 вересня 2010 року судового засідання (а.с. 144-145 т.1), що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 147 т.1).
Заяв про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка сторін не визнана судом обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду. А тому судова колегія ухвалила -розглянути справу у відсутність у судовому засіданні позивача чи його представника.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 140-141 т.1, 14 т.2) та встановив наступне.
З 27 грудня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" внесено до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, як юридична особа (а.с. 9, 43, 44, 57 т.1).
Станом на 14 квітня та 8 червня 2010 року засновниками (учасниками) цієї юридичної особи по даним вказаного Державного реєстру є :
компанія з обмеженою відповідальністю «ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД»(Кіпр) з внеском до статутного фонду 1.190.000грн. чи 85% статутного капіталу,
позивач з внеском -70.000грн. чи 5% статутного капіталу,
ОСОБА_3 (а.с. 52 т.1) з внеском -140.000грн. чи 10% статутного капіталу, що підтверджується витягами з цього Реєстру (а.с. 9-11, 78-79 т.1), Статутом відповідача (а.с. 12-23 чи 31-42 т.1).
Крім того, позивач 3 березня 2009 року рішенням загальних зборів відповідача був призначений директором товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" (а.с. 7 т.1). Чого сторони не оспорюють.
11 березня 2010 року вітбулися загальні збори учасників вказаного товариства, на яких були присутні ОСОБА_4, який діяв від імені компанії з обмеженою відповідальністю «ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД»за довіреністю від 11 березня 2010 року (а.с. 47-51 т.1), та ОСОБА_3, які разом володіють 95% голосів учасників відповідача, що оформлено двома протоколами (а.с. 8, 45 т.1).
Цими зборами було вирішено :
1) обрати головою зборів ОСОБА_4, секретарем -ОСОБА_3 (а.с. 45 т.1),
2) відсторонити з посади директора товариства ОСОБА_1 у зв'язку з систематичним невиконанням своїх посадових обов'язків перешкодою своїми діями досягнення мети товариством (а.с. 45 т.1),
3) призначити на посаду директора цього товариства ОСОБА_2 (а.с. 8 чи 46 т.1).
12 березня 2010 року ОСОБА_2 приступила до обов'язків директора відповідача, про що надано наказ №3 (а.с. 56 т.1), відомості про те, що ОСОБА_2 є директором вказаного товариства, внесені 16 березня 2010 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 57 т.1) та Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-11 т.1).
5 лютого 2010 року позивач, як учасник товариства, був повідомлений листом від 2 лютого 2010 року учасника товариства ОСОБА_3 про проведення вказаних зборів та порядок денний, про що свідчать засвідчені копії листа від 2 лютого 2010 року, поштова квитанція від 2 лютого 2010 року, поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 вказаної кореспонденції (а.с. 5-7 т.2).
Таке повідомлення здійснено учасником ОСОБА_3 через те, що на її вимогу від 25 січня 2010 року до ОСОБА_1, як директора, останній загальні збори не збирав (а.с. 3 т.2).
Необхідність загальних зборів та відсторонення ОСОБА_1, як директора товариства, відповідач пояснив суду апеляційної інстанції тим, що 18 лютого 2010 року ОСОБА_1 провів загальні збори, на яких був присутній лише він, в тому числі як представник компанії з обмеженою відповідальністю «ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД»- учасника, який має 85%, хоч вказана юридична особа вже відізвала довіреність, за рішеннями вказаних зборів ОСОБА_1 було виведено з учасників товариства, йому виділена його частка в натурі нерухомим майном - бази відпочинку «Бодрость»та «Продмаш» в с. Миколаївка Сімферопольського району, але таке рішення суперечить інтересам та Статуту товариства.
Дійсно, протоколом загальних зборів від 18 лютого 2010 року, листом під розпис ОСОБА_1 від 14 грудня 2009 року компанії з обмеженою відповідальністю «ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД»про відзив довіреності підтверджуються обставини, про які доповів відповідач (а.с. 64 т.1, 9 т.2).
Законність такого рішення є предметом спору по іншій господарській справі № 5002-28/2860-2010, за якою рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція", 3-тя особа ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним не набрало закону силу та переглядається в апеляційному порядку (а.с. ___т.2).
Також 7 травня 2010 року постановою прокурора Київського району міста Сімферополя порушена кримінальна справа за фактом зловживання посадовою особою службовим положенням за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України (а.с. 13 т.2), ця постанова у судовому порядку не скасована, що підтверджує ухвала Апеляційного суду Автономної Республіки Крим (судової палати з кримінальних справ) (а.с. 10-12 т.2).
Крім того, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-12/1918-2010 за ОСОБА_1 визнано право власності на вказані вище об'єкти нерухомості, на БТІ покладено обов'язок здійснити державну реєстрацію такого права (а.с. 68-72 т.1).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Рішенням Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року з справі №1-2/2010 надано тлумачення про те, що усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачено частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України. (а.с. 19-21 т.2).
А тому не можна застосувати пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13.
Таким чином, виниклий між сторонами поданій справі спір не є трудовим, це спір між учасником та господарським товариством, тобто корпоративний.
Частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України встановлено, що члени виконавчого органу господарського товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.
Стаття 10 вказаного Закону України «Про господарські товариства»від 19 вересня 1991 року №1576-XII (з змінами на 11 березня 2010 року, далі Закон України №1576-XII) встановлює, що учасники товариства мають право:
1) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом (пункт «а»частини 1);
2) інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства (частина 2).
З пункту 4.1 Статуту відповідача, що діяв на час прийняття спірного рішення загальних зборів, вбачається, що учасники мають право :
1) брати участь у керуванні справами товариства у порядку, визначеному Статутом,
2) обирати і бути обраним в керівні органи товариства, якими відповідно до пунктів 7.1 і 7.14 є загальні збори учасників товариства та директор товариства (а.с. 16, 17, 19).
Відповідно до частини 1 статті 59 та пунктів «г»та «є»частини 5 статті 41 вказаного Закону України №1576-XII компетенцією загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю є :
- утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пункт «г»частини 5 статті 41), при цьому це повноваження не може бути передано іншим органам товариства, про що вказано в частини 6 статті 41;
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства (пункт «є»частини 1 статті 41);
- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів (пункт «г»абзацу першого частини першої статті 59).
Відповідно до частини 5 статті 61 вказаного Закону №1576-XII повідомлення про проведення загальних зборів товариства повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів; не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Пункт 7.9 Статуту відповідача також передбачає повідомлення письмово (чи іншим способом) не менш чим за 30 днів до початку засідання загальних зборів учасників з указівкою часу і місця проведення, а також порядку денного (а.с. 40 т.1).
Як вбачається з наведених вище обставин, більш ніж за 30 днів до проведення 11 березня 2010 року загальних зборів учасників відповідача (рішення по якому є предметом спору) позивач, як учасник цього товариства, був повідомлений про час, місце та порядок денний цих зборів, проведення яких було ініційовано іншим учасником також з дотриманням передбаченого законом строку.
А тому єдине обґрунтування позовних вимог (в тому числі з урахуванням доповнень) -не повідомлення позивача, як учасника товариства, про проведення загальних зборів, не відповідає фактичним обставинам, що підтверджено належними доказами.
При цьому, відповідач обґрунтував неможливість надання таких доказів суду першої інстанції, а саме вказав, що ці документи про повідомлення позивача знаходилися у останнього, як у директора товариства, та були вилучені в межах кримінальної справи, ці документи відповідач отримав у прокуратури після прийняття судом першої інстанції судового рішення (а.с. 2, 14 т.2).
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду скасуванню тому, що воно прийнято з порушенням норм матеріального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи. У позові слідує відмовити.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року у справі № 2-22/2077-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. В позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді