Постанова
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 5020-10/142
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 03 серпня 2010 року у справі № 5020-10/142
за позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі (вул. О. Кошевого, 6,Севастополь,99007)
до редакції Суспільно-політичної газети "Подробности" (вул. Одеська, 29, місто Севастополь, 99011)
редакції газети "Бізнес" (вул. Киото, 25, Київ, 156, 02156)
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів - редакції Суспільно-політичної газети "Подробности", редакції газети "Бізнес" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2010 року (суддя Юріна О.М.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Вважаючи, що ухвала судом першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста скасувати, справу передати до суду першої інстанції.
Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржену ухвалу господарського суду першої інстанції прийнято необґрунтовано, посилаючись при цьому на статті 91, 229 Цивільного кодексу України, а також на статтю 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", за змістом якої громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Оскільки склад учасників дійсного спору відповідає переліку, викладеному у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, спір може бути розглянутий господарським судом по суті.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 строк розгляду справи був продовжений за клопотанням Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі у зв'язку зі складністю питання щодо встановлення підвідомчості спору та необхідністю дослідження обставин, пов'язаних із авторством спірної статті, на п'ятнадцять днів.
В судове засідання, призначене до слухання на 27.09.2010, представники сторін не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Визнавши достатніми матеріали справи для прийняття у ній процесуального рішення, а також з огляду на процесуальні строки апеляційного перегляду ухвал господарських судів, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визнала можливим розгляд апеляційної скарги у відсутність учасників судового засідання.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі відповідачами у справі №5020-10/142 визначені - редакція Суспільно-політичної газети "Подробности", редакція газети "Бізнес", однак, наявність у них статусу юридичної особи ним не доведена.
Більш того, стосовно редакції Суспільно-політичної газети "Подробности", позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 30.06.2010 (а.с.85), відповідно до якого, відповідач як юридична особа в базі даних не значиться.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи", відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України „Про пресу” редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.
У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.
У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Відповідно до наданих позивачем копій статей в Суспільно-політичній газеті "Подробности" №02 від 20.03.2009 (а.с.11-12) та в газеті "Бізнес" випуск №17 від 26.04.2010 (а.с. 17-20), зміст яких оспорюється, ці статті є не редакційними, а в них зазначені автори.
Отже, разом із засновниками відповідачів чи юридичними особами, структурними підрозділами яких вони є, відповідачами у даному судовому спорі мають бути й автори статей, зміст яких оспорюється позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, редакція газети "Бізнес" не є юридичною особою, оскільки вона є структурним підрозділом Київського філіалу закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - видавництво "Бліц-Інформ", яке, в свою чергу, також не є юридичною особою (відзив - а.с.27-30). У підтвердження зазначеного в матеріалах справи існують належним чином посвідчені копії Положення про редакцію газети "Бізнес", що затверджено президентом компанії 29.04.2003 (а.с.31-32). Крім цього, Положення про Київський філіал закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - видавництво "Бліц-Інформ", що затверджено протоколом загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" 07.05.2001 №6 (а.с.33-38), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №4420/05 від 18.03.2005 стосовно Київського філіалу закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - видавництво "Бліц-Інформ" (а.с.39), статут закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (а.с.40-58), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особі АОО№752809 (а.с.59), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України №30345/07 від 30.01.2008 стосовно Київського філіалу закритого акціонерною товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - видавництво "Бліц-Інформ" (а.с.60).
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, 03.06.2010, представником ОСОБА_1 було надано клопотання про припинення провадження у справі (а.с.63-64), до якого додано копію Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації НОМЕР_1 від 24.05.2007 (а.с.65). Відповідь до останнього засновником суспільно-політичної газети "Подробности" є громадянин України - ОСОБА_1.
Вказані документи містяться в матеріалах справи (а.с.63-65), представник позивача з ними також ознайомлений, про що свідчить відповідний запис (а.с.64).
Отже, належними відповідачами у цій справі повинні бути автори статей (фізичні особи) засновник суспільно-політичної газети "Подробности" - громадянин України ОСОБА_1 (фізична особа) і закрите акціонерне товариство "Холдінгова компанія "Бліц Інформ", структурним підрозділом якого є редакція газети "Бізнес".
Однак, позивачем зазначені відомості спростовані не були, відповідне клопотання про заміну первісних відповідачів належними відповідачами в порядку частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України ним заявлено не було.
При цьому, судова колегія зауважує, що господарський суд позбавлений можливості залучити до участі у справі у якості відповідачів вказаних вище фізичних осіб в порядку частини першої статті 24 Господарського процесуального кодексу України в силу приписів статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 6, 7 постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (частина друга статті 3, стаття 45 Цивільного процесуального кодексу України).
Відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Також вірним є зауваження суду про відсутність підстав вважати виниклий спір таким, що виник у сфері господарювання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо ним буде встановлено, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, про що виносить відповідну ухвалу.
Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України через непідвідомчість справи господарському суду.
Вказаний висновок господарського суду є обґрунтованим та правомірним, отже підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Севастополі залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 03 серпня 2010 року у справі № 5020-10/142 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді