Постанова
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 5020-2/160-062
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Сотула В.В.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: Мєщєрякова М.М., дов. № 01 від 18 березня 2008 року (Фонд комунального майна Ялтинської міської ради);
відповідача: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 30 вересня 1997 року (ОСОБА_3)
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ялтинської міської ради на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 03 вересня 2010 року у справі №5020-2/160-062
за позовом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради
(пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600)
до ОСОБА_3
(АДРЕСА_1)
про стягнення штрафу 7545,60 грн.
03 вересня 2010 року Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі 7545,60 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач у порушення пункту 5.1.7 договору купівлі-продажу від 26 червня 2009 року не уклав «Охоронний договір на пам'ятник культурної спадщини»з Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по охороні культурної спадщини, а тому відповідно до пункту 7.3 вказаного договору повинен сплатити штраф за невиконання умов договору.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03 вересня 2010 року у справі № 5020-2/160-062 відмовлено Фонду комунального майна Ялтинської міської ради у прийнятті позовної заяви до ОСОБА_3 про стягнення штрафу 7545,60 грн.
Ухвала мотивована тим, що позовні вимоги заявлені до фізичної особи, а тому спір не підвідомчий господарському суду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарські суди розглядають спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, які пов'язанні з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). На думку сторони, спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов приватизаційного договору.
У судовому засіданні, призначеному на 27 вересня 2010 року, представник Фонду комунального майна Ялтинської міської ради підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. ОСОБА_3 просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, вважаючи її законною.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2009 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу.
Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 придбав комунальну власність Ялтинської міської ради, а саме, індивідуально визначене майно, яке розташоване за адресою: вул. ОСОБА_4, 15, місто Ялта. Об'єкт приватизації є частиною пам'ятника архітектури міського значення, у зв'язку з чим покупець зобов'язаний пунктом 5.1.7 укласти «Охоронний договір на пам'ятник культурної спадщини»з Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по охороні культурної спадщини.
Однак, на думку позивача, ОСОБА_3 не виконав зазначену умову договору, що стало підставою для звернення Фонду комунального майна Ялтинської міської ради до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.
Частиною 1 та 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.
Згідно з пунктом 13 Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27 червня 2007 року № 04-5/120 з огляду на зміни і доповнення, внесені до Господарського процесуального кодексу України згідно з Законом України від 15 грудня 2006 року № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів», зокрема до частини другої статті 1 та статті 12 цього Кодексу, справи у спорах, пов'язаних з приватизацією державного майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), та справи, що виникають з корпоративних відносин, підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, позов Фонду комунального майна Ялтинської міської ради до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі 7545,60 грн. за порушення умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації, а саме, комунального майна, підлягає розгляду господарським судом за нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Частиною 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, оскаржена ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при неправильному застосуванні норм процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 103 (пункт 2 частина 1), 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ялтинської міської ради задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 03 вересня 2010 року у справі № 5020-2/160-062 скасувати.
3. Справу № 5020-2/160-062 передати на розгляд господарського суду міста Севастополя.
Головуючий суддя
Судді