Постанова
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 2-5/824-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Резніченко Є.А., довіреність № б/н від 01.09.10 (товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму");
відповідача: не з'явився (Сакська міська рада);
прокурор: Ковалевич О.М., посвідчення № 631 від 01.02.10 (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);
розглянувши апеляційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 03 березня 2010 року у справі № 2-5/824-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" (вул. Артема/ Обсерваторна, буд. 21/27,Київ 53,04053)
до Сакської міської ради (вул. Леніна, 15,Саки,96500)
за участю прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)
про визнання дійсним договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" звернулось з позовом до Сакської міської ради про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 грудня 2008 року дійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року, досягнуто згоди за всіма істотними умовами, товариством з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" здійснена часткова оплата за договором від 05 грудня 2008 року, проте, Сакська міська рада ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2009 року у справі № 2-5/824-2009 позов задоволений.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 8161,00 кв.м, розташованої за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Не погодившись з рішенням суду, прокуратура Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме -статей 210, 220, 640 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за твердженням прокурора, судом допущено неправильне застосування положень статті 220 Цивільного кодексу України, оскільки ця норма не може застосовуватись до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.
У судовому засіданні 27 вересня 2010 року прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що прийняття судового рішення про визнання договору дійсним не є прямим порушенням закону, а саме -статей 220, 657 Цивільного кодексу України, та відповідає вимогам частини 7 статті 128, статті 132 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на той момент).
До Севастопольського апеляційного господарського суду надійшла телеграма Сакської міської ради з клопотанням про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк.
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки не було надано належних доказів неможливості направлення представника Сакської міської ради у судове засідання.
Крім того, частиною 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція обмежена строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторони, що не з'явилась.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30 листопада 2006 року виконавчим комітетом Сакської міської ради, на підставі рішення № 535 від 22 серпня 2006 року, товариству з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно -корпуса для відпочинку за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б.
25 грудня 2007 року рішенням 23 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 48/5 був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" площею 8161,00 кв.м, розташованої за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б: вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років.
На підставі вказаного рішення, 12 лютого 2008 року між Сакською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає орендарю у термінове, платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 8161,00 кв.м, розташовану за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б, строком на 5 років.
18 квітня 2008 року рішенням 28 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 43 затверджений перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які планується приватизувати шляхом купівлі-продажу в 2008 році, зокрема, земельну ділянку площею 8161,00 кв.м, розташовану за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б, для обслуговування оздоровчого комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму".
24 жовтня 2008 року рішенням 33 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 44/3 був затверджений товариству з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" „Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки для обслуговування оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б”; вирішено продати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" земельну ділянку для обслуговування оздоровчого комплексу; затвердити ціну продажу вказаної земельної ділянки в сумі 687809,08 грн.; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" здійснити перший платіж в сумі 171952,27 грн. до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки та суму в розмірі 515856,81 грн. щоквартально після першого платежу в розмірі 171952,27 грн.
08 грудня 2008 року позивачем сплачена сума у розмірі 171952,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221.
На виконання вказаного рішення № 44/3 05 грудня 2008 року сторонами був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Саки, вул. Морська, 8б.
Як вказує позивач, Сакська міська рада ухилялась від нотаріального посвідчення вказаного договору, що стало підставою для звернення до господарського суду.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно зі статтею 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Положеннями статті 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Так, між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який в свою чергу підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
У позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці Криму" посилається на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, та зазначає, що частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Проте, судова колегія не може погодитись з такими доводами позивача та висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За частинами 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
В матеріалах справи не міститься та сторонами не надано належних доказів державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 грудня 2008 року.
Посилання представника позивача на відповідність угоди вимогам статті 132 Земельного кодексу України, яка діяла на той час, на спростовує того, що Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.
Також, позивачем господарському суду не були надані докази сплати повної суми вартості земельної ділянки у розмірі 687809,08 грн. У матеріалах справи містяться тільки докази першого платежу у сумі 171952,27 грн.
Посилання представника позивача на частину 7 статті 128 Земельного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки відповідно до пункту 2.2. спірного договору вказана сума підлягала сплаті щоквартально протягом одного року з моменту підписання договору.
Таким чином, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, яке постановлено з порушенням норм матеріального права. При прийнятті нового рішення, судова колегія у позові відмовляє.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року у справі № 2-5/824-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя
Судді
розсилка:
прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)