Постанова
Іменем України
22 вересня 2010 року Справа № 2-24/563-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Силич Людмили Євгенівни, довіреність № 1890 від 10.06.10;
відповідача: Андрушка Миколая Івановича, довіреність № 2058 від 16.06.10;
третьої особи: не з'явився, дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
третьої особи: Мізінової Світлани Олександрівни, довіреність № 11/64 від 09.11.09, Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 17.06.2010 у справі № 2-24/563-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б, м. Феодосія, 98100); (м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100)
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, м. Сімферополь,95001)
3-ті особи: дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ 21, 01021)
Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000)
про зобов'язання вчинити дії та про стягнення 867525,97 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2010 у справі № 2-24/563-2010 позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на користь закритого акціонерного товариства "Теодосія" 867525,97 грн. заборгованості, державне мито у розмірі 8675,26 грн., та 236,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
У частині вимог щодо зобов'язання відкрите акціонерне товариство "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року, а саме акту № 01-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2009 на суму 204256,06 грн., в т. ч. ПДВ 34042,68 грн., акту № 02-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 28.02.2009 суму 134958,55 грн., в т. ч. ПДВ 22493,09 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009, акту № 04-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.04.2009 на суму ПО 653,20 грн., в т.ч. ПДВ 18442,20 грн., акту № 05-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2009 на суму 69231,56 грн., в т.ч. ПДВ 11538,59 грн., акту № 06-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.06.2009 на суму 45225,30 грн., в т.ч. ПДВ 7537,55 грн., акту № 07-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.07.2009 на суму 38760, 38 грн., в т. ч. ПДВ 6460,06 грн., акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009 на суму 38671,87 грн., в т.ч. ПДВ 6445,31 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2009 на суму 38715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6452,51 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2009 на суму 42596,28 грн., в т.ч. ПДВ 7099,38 грн. провадження у справі припинено.
Суд першої інстанції встановив, що договір про надання послуг є укладеним між сторонами з 25.11.2009, а тому порядок складання та направлення актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, який передбачений договором, позивачем не міг бути дотриманий до підписання договору. Таким чином, суд зазначив, що позивач у належний строк направив відповідачу відповідні акти і відмова відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" від їх підписання була неправомірною, у зв'язку з чим відповідач повинен був оплатити виставлений позивачем рахунок у строк встановлений договором.
У частині позову провадження у справі припинено з причин неправильно обраного способу захисту, який наведений у статтях 15, 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідач посилається на пункт 8.5 договору та вважає, що у разі ненаданні актів прийому-передачі газу, подія послуг повинна вважатися такою, що не відбулась. Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає, що за актами з січня по червень 2009 року сплив строк позовної давності і у позові в частині необхідно відмовити на підставі статті 267 Цивільного кодексу України. Частину актів відповідач вважає неналежними доказами, оскільки вони підписані неповноважною особою.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між закритим акціонерним товариством "Теодосія" та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" укладений договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який датований 10.04.2009 (том 1, а. с. 38 - 45).
Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з відміткою на листі № 950 від 20.11.2009, договір був отриманий відкритим акціонерним товариством "Кримгаз" 25.11.2009 (том 1, а. с. 101).
Отже, вказаний договір є укладеним з 25.11.2009, про що сторони не заперечують.
Згідно з п. 2.1 договору позивач зобов'язується прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.
Обставини справи вказують на те, що позивач 20.11.2009, після транспортування газу, скеровував на адресу відповідача акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року разом із підписаним договором № 5/Т.
Відповідно до пункту 6.3.2 договору відповідач зобов'язався підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки встановлені цим договором.
Вказані акти не були підписані відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", у зв'язку з чим закрите акціонерне товариство "Теодосія" просить зобов'язати відповідача підписати ці акти.
Способи захисту прав та інтересів наведені у статтях 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України, які не передбачають обраний позивачем спосіб. У зв'язку з цим провадження у справі в цій частині вимог припинено правомірно на підставі частини 1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог про стягнення 867525,97 грн. заборгованості на надані послуги з транспортування природного газу за період з січня по жовтень 2009 року на підставі вищевказаних актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з пунктом 7.4 договору передача газу, що транспортується, здійснюється за актами приймання-передачі газу, які готуються закритим акціонерним товариством "Теодосія" та не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, направляються відкритому акціонерному товариству "Кримгаз".
Пунктом 6.1.3 договору встановлений обов'язок позивача щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, оформлювати акт приймання-передачі газу, акт приймання-передачі послуг з транспортування газу та направляти їх на адресу відкритому акціонерному товариству "Кримгаз".
Згідно з пунктом 5.5 договору підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання - передачі послуг з транспортування природного газу, які не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляються на адресу ВАТ "Кримгаз".
Відповідно до п. 8.5 договору в разі ненадання актів приймання-передачі газу в строки, встановлені в п. 6.1.3, подію по наданню послуг вважається такою, що не відбулась.
Вбачається, що відповідач заявив про застосування строку позовної давності до періодів січень-червень 2009 року.
Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана, зокрема, з транспортуванням продукції трубопроводами.
Статті 258 Цивільного кодексу України та 315 Господарського кодексу України встановлюють спеціальний строк позовної давності для позовних вимог, що випливають з договорів транспортування, а саме шестимісячний строк.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що, враховуючи дату підписання договору, порядок складання та направлення актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, який передбачений договором, позивачем не міг бути дотриманий до підписання договору. Відтак, у позивача спочатку до вступу в дію договору не було обов'язку надсилати вказані акти відповідачеві на виконання умов договору, якого по суті не існувало на час транспортування. З цих підстав також неможливо вважати, що транспортування газу є такою подію по наданню послуг, що не відбулась, як це передбачає пункт 8.5 договору.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем авансовими платежами шляхом в розмірі 50 % згідно із заявленими обсягами природного газу, до 15 числа місяця, в якому надаються послуги з транспортування газу.
Оскільки обсяги газу могли бути визначені та погоджені сторонами лише після надсилання актів приймання-передачі, то і обов'язок оплати у відповідача виник лише після отримання ним відповідних актів. У зв'язку з чим строк позовної давності позивачем пропущений не був.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач правомірно після підписання договору направив листом № 950 від 20.11.2009 акти за період січень-жовтень 2009 року відповідачеві, а також рахунки на оплату.
Згідно з пунктом 5.4 договору остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюється відповідачем щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 6.3.3 договору на відповідача покладено обов'язок оплатити вартість послуг з транспортування газу в порядку та строки, що встановлені цим договором.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі незгоди відповідача з обсягами газу він підписує акт з розбіжностями та повертає перші екземпляри актів протягом десяти днів. Спори, що виникають з приводу обсягів газу, що транспортується, вирішуються сторонами шляхом переговорів з урахуванням положень п. 5.6 договору або в судовому порядку.
Доказів того, що відповідач був незгоден з обсягами отриманого газу та надсилав на адресу позивача будь-які обґрунтовані заперечення, як це передбачено пунктом 7.5 договору, заявник апеляційної скарги не надав.
Обсяги, які вказані в актах, відповідають обсягам, узгодженим сторонами договору.
Згідно із п. 5.6 договору в разі виникнення між сторонами спору з приводу обсягів або вартості наданих послуг відповідач в зазначеному п. 5.4 договору порядку перераховує грошові кошти в розмірі вартості (обсягу) послуг, що не оспорюється.
Після отримання актів приймання-передачі послуг з транспортування газу відповідач умови договору щодо оплати послуг, як авансовими платежами, так і остаточним розрахунком, не виконав.
Не виконані відповідачем також обов'язки по оплаті отриманого газу і за актами прийому-передачі, які підписані обома сторонами. Так, у матеріалах справи є акти, в яких вказані обсяги протранспортованого природного газу у період з січня по жовтень 2009 року. З боку відповідача дані акти підписані начальником Феодосійського управління по експлуатації газового господарства Шашко В.Ю. та засвідчені печаткою Феодосійського УЕГГ ВАТ "Кримгаз" (том 1, а. с. 8 - 17).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, сторони не конкретизували перелік осіб, які повинні підписувати відповідні акти приймання-передачі. При тому, що спірні акти підписані взагалі у період, коли договір на надання послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами на 2009 рік не був укладений, тобто порядок підписання актів у той період був сторонами неузгоджений.
Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, позовні вимоги про стягнення вартості про транспортованого газу є правомірними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010 у справі № 2-24/563-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді