Постанова
Іменем України
23 вересня 2010 року Справа № 5002-6/2920-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 08 липня 2010 року у справі №5002-6/2920-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" (вул. Галерейна, 22,Феодосія,98100)
до племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" (вул. Радянська, 1 а,Котельникове,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97034)
про стягнення 55087,54 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атан - Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" про стягнення 55087, 54 грн., з яких: 26969, 07 грн. - плата за безпідставне користування чужими грошовими коштами, та 28118, 47 грн. - втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року по справі № 2-9/8780-2008 на користь позивача було стягнуто 192819, 38 грн. заборгованості.
Було відкрите виконавче провадження, але на дату звернення позивача до місцевого господарського суду, відповідач не виконав свій обов'язок по сплаті вказаних грошових коштів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 08 липня 2010 року у справі № 5002-6/2920-2010 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" до племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" задоволено частково. Стягнуто з племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" суму 25240,73 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції. Стягнуто з племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" судові витрати з оплати 252,40 грн. державного мита та 108,13 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. У стягненні 26969,07 грн. процентів за користування безпідставно збереженими грошовими коштами та 2877,74 грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням племінне птахівниче товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року у справі № 5002-6/2920-2010 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" у повному обсязі.
Апеляційні вимоги обгрунтовані тим, що застосування договірних відносин, які регламентовані статтею 625 Цивільного кодексу України, є неправильними, оскільки після прийняття судового рішення цивільні права та обов'язки позивача, як кредитора відносно боржника за договором перестають існувати. Отже, заявник апеляційної скарги вважає, що за невиконання рішення суду не можливо стягнути індекс інфляції.
Розпорядженням заступника голови суду від 23 вересня 2010 року суддю Сотула В.В. у зв'язку з відрядженням було замінено на суддю Черткову І.В.
У судове засідання, призначене на 23 вересня 2010 року представники сторін не з'явились, своїм процесуальним правом не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи те, що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - зміні з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року у справі № 2-9/8780-2008 з племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" стягнуто 179639, 20 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 2923, 44 грн., 8263, 40 грн. індексу інфляції, 1908, 26 грн. держмита, 85, 08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року у справі № 2-9/8780-2008 залишено без змін.
29 січня 2009 року господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009року.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року у справі № 2-9/8780-2008 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року у справі № 2-9/8780-2008 залишено без змін.
Постановою відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції від 10 липня 2009 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-9/8780-2008 від 29 січня 2009 року про стягнення з племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс»суми в розмірі 192819, 38 грн. (а. с. 9).
Згідно частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зокрема, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до пунктів перших статей 13 та 14 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки здійснюються особами у межах, встановлених договорами або актами цивільного законодавства.
Так, пунктом 5 статті 11 Цивільного кодексу України зазначене, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Отже, з огляду на норми Цивільного кодексу України, поки діє договір, повинні здійснюватися права та виконуватися обов'язки сторін цього договору. З припиненням дії договору, припиняються права та обов'зки сторін, а саме з дня відкриття виконавчого провадження у боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" існує обов'язок не сплатити борг, а виконати рішення суду. Тобто, між сторонами виконавчого провадження вже не існує вільне волевиявлення сторін, характерне для договірних зобов'язань, але з'явилось примушення виконати певні дії, тобто рішення суду.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції посилався на статтю 625 Цивільного кодексу України, передбачаючи наведені вимоги щодо інфляційних втрат та встановленої в судовому рішенні суми боргу як дві самостійні вимоги. Але, судова колегія вважає, що за відсутністю договірного регулювання спірного питання, ця законодавча норма не може мати місце у вирішенні даного спору. Отже, приписами статті 625 Цивільного кодексу України обумовлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, вказані суми підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом із сумою боргу - як договірне зобов'язання та нараховані проценти за його невиконання.
З матеріалів справи вбачається, що факт наявності у відповідача боргу та факт прострочення його сплати встановлений в рішенні господарського суду Автономної республіки Крим від 16 грудня 2008 року у справі № 2-9/8780-2008, яким на користь позивача вже було стягнуто з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України, Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
З огляду на те, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, судова колегія вважає, що поданий в даній справі позов не підлягає задоволенню через його безпідставність.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи місцевого господарського суду щодо застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України до вирішення даного спору базуються на хибних висновках.
Приймаючи до уваги наведені обставини, доводи заявника апеляційної скарги, та діюче законодавство України, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року у справі № 5002-6/2920-2010.
Таким чином, керуючись статтями 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 08 липня 2010 року у справі № 5002-6/2920-2010 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
У позові відмовити повністю.
Головуючий суддя
Судді