Справа №:755/11579/24
Провадження №: 2-н/755/303/24
"28" серпня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., ознайомившись з матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Суд, ознайомившись із матеріалами заяви, вважає, що вказана заява не може бути розглянута Дніпровським районним судом міста Києва та підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав
Заявник звертаючись до суду просить про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за особовим рахунком споживача електроенергії № НОМЕР_1 у розмірі 20 087,96 грн. та 242,24 грн. сплаченого судового збору.
Разом з тим, з доданого до заяви розрахунку вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_2 зареєстрований за абонентом ОСОБА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.5)
Тобто, спір у даній справі виник з приводу оплати послуг постачання електричної енергії, які надавалися заявником за місцем знаходження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Цивільно-процесуальне законодавство за деякими категоріями справ на підставі специфіки предмету спору встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність має пріоритет перед загальною та альтернативною підсудністю.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення переплати за наданні послуги з постачання природного газу за об'єктом нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.
Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Беручи до уваги вищезазначене, справа Дніпровському районному суду м. Києва не підсудна.
Предметом вимог у заяві є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, тому у даному випадку на зазначені правовідносини поширюється положення ЦПК щодо виключної підсудності.
Враховуючи, що заявником порушено правила підсудності, а ЦПК України не передбачає можливість направлення справи за заявою про видачу судового наказу з боржника-фізичної особи за підсудністю, суд відмовляє у видачі судового наказу згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України та роз'яснює заявнику, що він має право звернутися із заявою про видачу судового наказу до Деснянського районного суду м. Києва (м. Київ, пр. Червоної Калини, 5-В, зал. 13).
На підставі викладеного, керуючись ст. 29,30,31,160-165,187,260,261, п. 9 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Суд роз'яснює заявниці, що відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 9 ч.1ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Яровенко Н.О.