"02" листопада 2010 р.Справа № 24/78-10-2847
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А.,
Шевченко В. В.,
при секретарі - Риковій О.М.,
Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 354 від 28.10.2010 року.
за участю представників:
Від ТОВ „Лєкол”: Шишкін С.В.
Від ТОВ телерадіокомпанії „Бріз”: Пешехонов А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол”
на рішення господарського суду Одеської області
від 13.09.2010 року
по справі № 24/78-10-2847
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії „Бріз”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол”
про визнання договору діючим, спонукання до виконання зобов'язань за договором та зобов'язання відшкодувати матеріальні збитки
У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія „Бріз” (далі - ТОВ ТРК „Бріз”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” та з урахуванням уточнення позовних вимог згідно з заявою від 06.08.2010 року просило суд визнати договір № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. діючим; зобов'язати ТОВ „Лєкол” надати гарантії, передбачені п. 4.5 договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р., а саме: надати ТОВ телерадіокомпанії „Бріз” проектну документацію, погоджену з відповідними державними структурами, та акт приймання в експлуатацію ВОЛЗ, яка розташована згідно схеми в додатку № 1 до договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р.; зобов'язати ТОВ „Лєкол” поновити та забезпечити постійне і безперервне функціонування оптичних волокон по договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп; зобов'язати ТОВ „Лєкол” відшкодувати матеріальні збитки, понесені позивачем через неможливість експлуатації орендованих ВОЛЗ, в розмірі витрат на будівництво нових ліній ВОЛЗ.
Вказані вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним договором.
ТОВ „Лєкол” позов не визнало посилаючись на те, що наведене позивачем обґрунтування пред'явлених вимог не відповідає дійсності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року (суддя -Оборотова О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ТОВ „Лєкол” поновити та забезпечити постійне і безперервне функціонування волокон по договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р., вимогу про відшкодування матеріальних збитків понесених позивачем через неможливість експлуатації орендованих ВОЛЗ, в розмірі витрат на будівництво нових ліній ВОЛЗ, залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року (суддя -Оборотова О.Ю.) на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі № 24/78-10-2847 в частині позовних вимог ТОВ „Лєкол” до ТОВ телерадіокомпанії „Бріз” про визнання договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. діючим та зобов'язання ТОВ „Лєкол” надати гарантії, передбачені п. 4.5 договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р., а саме надати ТОВ телерадіокомпанії „Бріз” проектну документацію, погоджену з відповідними державними структурами, та акт приймання в експлуатацію ВОЛЗ, яка розташована згідно схеми в додатку № 1 до договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р.
В апеляційній скарзі на рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року ТОВ „Лєкол” посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ТРК „Бріз”. При цьому скаржник вказує те, що судом не було надано достатньої оцінки важливим обставинам справи, що стосуються сплати орендної плати за договором, а саме: що позивач з 01.07.2007 року по сьогоднішній день не сплачує грошові кошти за користування волокнами і в своєму листі № 48 від 15.06.2010 року позивач повністю визнає свій борг і просить виставити рахунок на його сплату. Також судом не враховано відсутність будь -яких письмових доказів про наявність несправності орендованих оптичних волокон впродовж останніх трьох років на певному відрізку 4 км, де на думку позивача працює тільки 4 з 12 оптичних волокон.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 02.11.2010 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2005 року між ТОВ „Лєкол” (орендодавець) та ТОВ ТРК „Бріз” (орендар) було укладено договір № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп, відповідно до якого орендодавець надає орендарю у володіння і користування майно -оптичні волокна (об'єкт): довжина і схема розташування об'єкта, кількість волокон по дільницям, узгоджені сторонами в схемі (додаток № 1 до даного договору); - об'єкт є складовою частиною волоконно -оптичної мережі зв'язку, побудованої орендарем і яка є власністю орендаря.
Умовами пунктів 2.1, 2.3, 3.1.3, 3.2.2, 3.2.3, 4.5, 5.1, 5.2 даного договору визначено, що за користування об'єктом орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 316 грн. 80 коп.; орендна плата перераховується орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за звітним; орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі перераховувати орендну плату в порядку, передбаченому даним договором та додатками до нього та по закінченню договору повернути орендодавцю об'єкт або викупити його по залишковій вартості, додатково узгодженій сторонами; орендодавець зобов'язаний належним чином проводити обслуговування та ремонт об'єкта. Якість виконаних орендодавцем робіт по обслуговуванню об'єкта повинна відповідати вимогам державних стандартів, технічним умовам та іншим нормативним документам. Роботи повинні виконуватися у відповідності з побажаннями та інтересами сторін, які, проте, не повинні суперечити спеціальним нормам (стандартам) і технології проведення робіт; орендодавець зобов'язаний забезпечити постійне та безперервне функціонування ВОМЗ, складовою частиною якої є об'єкт та забезпечити технічну можливість по використанню комунікацій в єдиному технологічному циклі; орендодавець гарантує орендарю додержання всіх норм та правил діючого законодавства при будівництві, вводі в експлуатацію та обслуговуванні ВОМЗ, складовою частиною якої є об'єкт і несе матеріальну відповідальність за збитки, понесені орендарем у випадку неможливості експлуатації об'єкта з причини недодержання цих норм та правил; договір діє з 01.07.2005р. по 01.07.2015р., а відносно фінансових зобов'язань, до їх повного виконання сторонами; договір може бути припинений чи змінений тільки за взаємною згодою сторін, що обов'язково повинно бути відображено у додатковій угоді до даного договору.
Додатком № 1 до даного договору сторони узгодили схему розташування об'єкта і його кінцеві точки, довжину і кількість волокон по дільницям, а саме: 20 оптичних волокон довжиною 7,359 км і 12 оптичних волокон довжиною 4,0 км, загальна довжина волокон - 11,359 км.
Зазначене у даному договорі майно було передано орендареві від орендодавця за актом приймання -передачі від 01.07.2005р., яким визначено, що об'єкт знаходиться в робочому стані, будь -яких зауважень до технічного стану об'єкта в орендаря не має.
14.06.2010 року ТОВ ТРК „Бріз” отримало від ТОВ „Лєкол” листа, у якому останнє повідомило позивача про те, що в порушення умов укладеного між ними договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. до теперішнього часу оплата орендної плати не здійснена ні за один місяць, загальна заборгованість по орендній платі на сьогоднішній день складає 19000 грн., у зв'язку з чим керуючись ст. 615 ЦК України заявляє про односторонню відмову від зобов'язань по зазначеному договору і вважає цей договір розірваним з 15.06.2010 року.
В цей же день ТОВ ТРК „Бріз” отримало від ТОВ „Лєкол” претензію з вимогою протягом 10-ти днів перерахувати йому суму заборгованості в розмірі 19000 грн. за договором № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р.
У відповідь на цей лист та претензію ТОВ ТРК „Бріз” листом № 48 від 15.06.2010р. повідомило ТОВ „Лєкол” про неможливість в односторонньому порядку розірвання договору на підставі п. 5.2 даного договору, що в період з липня 2005 року по червень 2007 року включно всі виставлені рахунки на сплату орендної плати були ним оплачені на загальну суму 7602 грн. 72 коп. та виклало прохання виставити рахунок на суму боргу 11 087 грн. 30 коп. за період з липня 2007 року по травень 2010 року.
Проте, виставлений відповідачем позивачеві рахунок -фактуру № СФ-000271 від 24.06.2010р. на оплату 11087 грн. 30 коп. за оренду оптичного волокна останній так і не оплатив.
Звернувшись до господарського суду з даним позовом позивач в обґрунтування пред'явлених вимог посилався на те, що протягом останніх трьох років на відрізку в 4 км „АТС „Лєкол” завод „Центроліт” - с. Олександрівка, сільрада” фактично працює лише 4 з 12 оптичних волокон і на його вимоги забезпечення постійного та безперервного функціонування усіх 12 оптичних волокон ТОВ „Лєкол” не надавало відповіді і не проводило ремонтних робіт.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За правилами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, місцевий господарський суд, встановивши, що вимога ТОВ ТРК „Бріз” щодо зобов'язання поновити та забезпечити постійне і безперервне функціонування волокон по договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. є цілком обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, взагалі не досліджував, які фактичні дані підтверджують вищезазначені обставини, та не дав оцінки таким фактичним даним, що ставить під сумнів такий висновок суду.
Між тим, належних доказів у розумінні ст. ст. 32, 34 ГПК України, які б підтверджували твердження позивача про те, що протягом останніх трьох років на відрізку в 4 км фактично працює лише 4 з 12 оптичних волокон і він звертався до відповідача з вимогами щодо забезпечення постійного та безперервного функціонування усіх 12 оптичних волокон, які останній залишав без відповіді та задоволення, позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.
При цьому, наданий позивачем акт оцінки технічного стану волоконно -оптичної магістралі Добровольського 135 - село Олександрівка, датований 23.06.2010 року, яким установлено, що із 12 оптичних волокон, наданих в оренду згідно з договором № ЛБ.ов.1 від 01.07.2005р., відповідали вимогам постійного і безперервного функціонування орендованої магістралі тільки 4 оптичних волокна, до уваги прийнятий бути не може, оскільки вказаний акт складений позивачем в односторонньому порядку, без залучення фахівців відповідача або ж інших незацікавлених у вирішенні даного спору осіб.
Разом з цим, в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.10.2010 року представник відповідача пояснив, що у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості позивача по орендний платі та неоплатою ним виставленого рахунку № СФ -000271 від 24.06.2010 року ТОВ „Лєкол” у липні 2010 року в односторонньому порядку припинило виконання своїх зобов'язань за договором оренди майна з умовою про викуп та позбавило позивача можливості користуватися орендованими оптичними волокнами шляхом відключення від волоконно -оптичної мережі зв'язку. А також представник відповідача пояснив, що докази щомісячного виставлення орендодавцем рахунків орендареві на оплату орендної плати та щомісячного підписання актів приймання -передачі виконаних робіт, як -то передбачено умовами пунктів 2.3, 2.4 договору, за період з липня 2007 року по травень 2010 року відсутні.
Таким чином, припинення постійного і безперервного функціонування оптичних волокон орендованих позивачем за договором оренди майна з умовою про викуп відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вже було зазначено вище, умовами п. 5.2 договору оренди майна сторони встановили, що цей договір може бути припинений чи змінений тільки за взаємною згодою сторін, що обов'язково повинно бути відображено у додатковій угоді до даного договору.
При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції установлено, що умови пунктів 2.3, 2.4 договору відповідачем не виконувалися, а саме: за період з липня 2007 року по травень 2010 року щомісячно рахунки на перерахування орендної плати відповідачеві не виставлялися, акти приймання - передачі виконаних робіт не складалися та на підпис позивачеві не надавалися, то зазначені обставини позбавляють відповідача права частково або в повному обсязі відмовитися від виконання свого зобов'язання за договором щодо забезпечення постійного і безперервного функціонування волоконно -оптичної мережі зв'язку, складовою частиною якої є орендовані позивачем оптичні волокна, а також відмовитися від договору оренди (ст. ст. 615, 782 ЦК України).
Таким чином, оскільки договір № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. в установленому порядку не розірвано і зобов'язання у сторін за цим договором не припинилися, то порушене право позивача підлягає захисту і ТОВ „Лєкол” зобов'язано поновити та забезпечити постійне і безперервне функціонування оптичних волокон, орендованих позивачем згідно з договором № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р.
Залишаючи без розгляду позов в частині зобов'язання ТОВ „Лєкол” відшкодувати матеріальні збитки у розмірі витрат на будівництво нових ліній ВОМЗ на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України місцевий господарський суд послався на те, що дана вимога позивачем не обґрунтована належним чином.
Статтею 81 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду, який розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, пунктом 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, на який посилається суд, передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) місцевому господарському суду слід було врахувати, що застосування пункту 5 цієї статті можливе лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається, що місцевим господарським судом не витребувалися у позивача будь -які документи, необхідні для правильного вирішення спору в цій частині, а представники позивача добросовісно з'являлися на виклик у засідання суду та надавали пояснення.
Отже, у місцевого господарського суду не було законних підстав залишати позов в частині зобов'язання відповідача відшкодувати матеріальні збитки без розгляду з мотивів неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, та нез'явлення представника позивача у засідання господарського суду.
Окрім того, встановивши з посиланням на ст. 33 ГПК України, що дана вимога позивачем не обґрунтована належним чином, місцевий господарський суд тим самим зробив висновки щодо прав і обов'язків сторін господарського спору.
Таке допущене місцевим господарським судом порушення норм процесуального права є істотним, оскільки судом не дотримано конституційного принципу законності судочинства.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Припиняючи провадження у справі № 24/78-10-2847 в частині позовних вимог ТОВ ТРК „Бріз” до ТОВ „Лєкол” про визнання договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р. діючим та зобов'язання надати гарантії передбачені п. 4.5 вказаного договору, а саме: надати проектну документацію, погоджену з відповідними державними структурами, та акт приймання в експлуатацію ВОМЗ, яка розташована згідно зі схемою у додатку № 1 до цього договору, місцевий господарський суд з посиланням на ч. 1 ст. 12 ГПК України визнав, що дані позовні вимоги не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Також суд зазначив, що визнання укладеним чи неукладеним, виконаним або невиконаним договору за своєю сутністю не є вирішенням господарського спору. В даному випадку позов зводиться до вимог прийняти судове рішення про встановлення юридичного факту, що не може бути окремим способом захисту порушеного права і може розглядатися в межах вирішення спору про цивільне право. Встановлення відповідного факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, але не може бути предметом окремого позову.
З цих мотивів місцевий господарський суд визнав, що провадження у справі підлягає припиненню.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, позаяк місцевий господарський суд неправильно застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо припинення провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи, що сторонами у справі є юридичні особи, а спір між цими особами виник при виконанні договору оренди майна з умовою про викуп, у місцевого господарського суду не було законних підстав для застосування пункту 1 частини 1 ст. 80 ГПК України, як підстави припинення провадження у справі. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за їх непідвідомчістю суду.
За таких обставин, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та істотного порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду позову ТОВ ТРК „Бріз” до ТОВ „Лєкол” про відшкодування матеріальних витрат, понесених через неможливість експлуатації орендованої волоконно - оптичної мережі зв'язку у розмірі витрат на будівництво нових мереж, з передачею справи в цій частині на розгляд місцевого господарського суду по суті, а в решті частини резолютивну частину рішення слід залишити без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови. З цих же підстав підлягає скасуванню ухвала господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року про припинення провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ ТРК „Бріз” до ТОВ „Лєкол” про визнання договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005 року діючим та зобов'язання надати гарантії, передбачені п. 4.5 договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р., а саме: надати проектну документацію, погоджену з відповідними державними структурами, та акт приймання в експлуатацію ВОМЗ, яка розташована згідно схеми в додатку № 1 до даного договору, з передачею справи в цій частині на розгляд місцевого господарського суду по суті.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року у справі № 24/78-10-2847 в частині залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії „Бріз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” про відшкодування матеріальних збитків, понесених через неможливість експлуатації орендованої волоконно -оптичної мережі зв'язку у розмірі витрат на будівництво нових мереж, а також ухвалу господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року в частині припинення провадження у справі № 24/78-10-2847 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії „Бріз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєкол” про визнання договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005 року діючим та зобов'язання надати гарантії, передбачені п. 4.5 договору № ЛБ.ов.1 оренди майна з умовою про викуп від 01.07.2005р., а саме: надати проектну документацію, погоджену з відповідними державними структурами, та акт приймання в експлуатацію волоконно -оптичної мережі зв'язку, яка розташована згідно схеми в додатку № 1 до даного договору, скасувати, справу в цій частині передати до господарського суду Одеської області на розгляд.
В решті частини резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року у справі № 24/78-10-2847 залишити без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.