29.08.2024
справа №642/5146/24
провадження №3/642/1629/24
29 серпня 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.2 ст. 51 КУпАП, -
28.08.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова повторно надійшов протокол у відношенні ОСОБА_1 .
Згідно протоколу Серія ВАД № 2536170 від 28.08.2024, громадянин ОСОБА_1 15 липня 2024 року близько 10.00 год. за адресою АДРЕСА_1 , скоїв дрібне викрадення чого майна шляхом шахрайства, а саме заволодів мобільним телефоном гр. ОСОБА_2 вартістю 1979,40 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.51 КУпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, з протоколом погодився, свою вину визнав у повному обсязі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно дост.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», за яким кримінальна відповідальність настає за крадіжку, якщо вартість викраденого становить вище 3028 грн та змінено санкцію статті 51 КУпАП, зокрема в бік посилення відповідальності особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 757 грн встановлено штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вищевказана дія, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 757 грн до 3028 грн, - штраф від 1700 до 5100 грн або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, крім визнання вини підтверджується:
- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД №256317 від 28 серпня 2024 року;
- копією рапорту щодо повідомлення зі служби 102;
- копією витягу з ЄРДР;
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується);
- протоколом допиту потерпілого від 17.07.2024, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 15.07.2024 близько 10.00 год. вона перебувала за адресою свого місця мешкання разом зі свої сином ОСОБА_1 , який взяв у неї мобільний телефон марки Xiomi Redmi 9, в корпусі чорного кольору, в лівому куту з невеликим сколом, котрий вона купувала два роки назад за 4000 тис. грн. Артему терміново потрібні були кошти. ОСОБА_1 повідомив їй, що бере телефон щоб віддати його в ломбард, аби отримати кошти, повідомив, що через годину його поверне. Однак так його не повернув, заволодів її довірою та викрав телефон;
- копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 18.07.2024, в яких останній зазначив, що дійсно він забрав у своєї матері мобільний телефон, здав його в ломбард, оскільки йому потрібні були кошти;
- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 01.08.2024 №3798/24, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки Xiomi Redmi 9, бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 15.07.2024 становить 1979 грн. 40 коп.;
- копією постанови про закриття кримінального провадження від 13.08.2024.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.51 КУпАП.
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись ст. 33, 40-1, 51, 283 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі
в дохід держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 (тисяча сімсот гривень) гривень(отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГХарків/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980314020542000020649, код 21081100, ЄДРПОУ 37874947).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло