29.08.2024
Справа № 642/3728/24
Провадження №1-кп/642/529/24
29 серпня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв'язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 3028 грн.
Обвинувачений підтримав клопотання прокурора.
Вислухавши учасників процесу, суд дійшов до наступного висновку.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України за наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.04.2024 приблизно о 08 год 15 хв знаходився біля магазину «Кисет», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 119, де на землі побачив гаманець, піднявши його виявив в ньому грошові кошти в розмірі 1200 грн. та дві банківські картки з NFC - чіпом для безконтактної оплати АТ КБ «ПриватБанк» синього кольору № НОМЕР_1 та «Ukrsibbank» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей же час, у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та він, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи достеменно обізнаним про введення військового стану, починаючи з 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався та діє на сьогоднішній день, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав грошові кошти у розмірі 1200,00 грн. з гаманця, належні потерпілому ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_4 своїми протиправними умисними діями завдав потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на загальну суму 1200 гривень 00 копійок.
Вищевказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, 17.04.2024 приблизно о 08 год. 15 хв., ОСОБА_4 після незаконно привласнення раніше, банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану, починаючи з 05 години З0 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався та діє на сьогоднішній день, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, розуміючи, що на вказаній банківській картці можуть бути грошові кошти та вона оснащена NFC - чіпом для безконтактної оплати, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно, о 08 год 21 хв прийшов до магазину ТОВ «КИСЕТ», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 119, де будучи впевнений, що виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення є непомітним для оточуючих, здійснив таємне викрадення грошових коштів шляхом безконтактної оплати товару, а саме пачки цигарок, вищевказаною привласненою банківською карткою на загальну суму 215,00 гривень.
Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 направився до аптеки «ПРИВАТНА ФІРМА НІКА», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 126, де будучи впевнений, що виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення є непомітним для оточуючих, об 08 год 24 хв здійснив таємно крадіжку грошових коштів шляхом безконтактної оплати товару вищевказаною привласненою банківською карткою на загальну суму 180,00 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, і своїми протиправними умисними діями завдав потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на загальну суму 395 гривень 00 копійок.
Вищевказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
На час, до якого відносяться інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. х 50%).
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2024 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_4 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 302 грн. 80 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 302 грн. 80 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 302 грн. 80 коп. на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння, кваліфікувалися за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 302 грн. 80 коп. - за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення в умовах воєнного стану) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн (1514 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ОСОБА_4 діянь, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акту, становить 1200 грн. та 395 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028 грн).
Оскільки згідно обвинувального акту сума викраденого ОСОБА_4 майна становить 1200 грн. та 395 грн., то вказані дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього за ч.4 ст. 185 КК України з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Так ч.1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Положення п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження в частині пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який висловив свою згоду на закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 4 ст. 185 КК України з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
При цьому, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст. 357 КК України підлягає продовженню розгляду судом.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно обвинувального акту, процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі наведеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора про часткове закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024221220000654 від 18.04.2024 в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Виділені матеріали кримінального провадження направити до ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Продовжити розгляд кримінального провадження №12024221220000654 від 18.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя