Дата документу 27.08.2024Справа № 545/2477/24
Провадження № 2-а/554/113/2024
27 серпня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі судового засідання - Грай К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача Лисенко С.С., в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії БАД № 533007 від 27.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позову, вказала, що постановою БУПП в Полтавській області РПП лейтенанта поліції Олефіренко О.С., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 с. 126 та ч. 6 ст. 126 КУпАП за те, що керував транспортним засобом МV Fgusta 910 Burale , який належить АМС м. Полтава 27.05.2024 о 21 год. 24 хв. в м. Полтава, вул. Набережна,5 не маючи права керувати таким тз, а також керував тз , який був незареєстрований в установленому законом порядку в уповноваженому органі МВС , чим порушив пп.2.9 ПДР України, об'єднано згідно ст. 36 КУпАП. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є молодшим сержантом на посаді головного сержанта взводу охорони управління частини НОМЕР_1 . В його підпорядкуванні є підлеглі особи. 27.05.2024 року ним було виявлено , що старший солдат ОСОБА_3 покинув розташування військової частини (пішов в СЗЧ) , у зв'язку з цим було організовано пошуки з прикладанням усіх зусиль, для цього було залучено , в тому числі цивільну особу ОСОБА_4 , який приїхав на пошуки на мотоциклі. Надалі у тз виявилися несправності і останній направився за авто, а ОСОБА_1 вів мотоцикл в руках та його зупинили працівники поліції і склали протокол. Представник позивача зазначає, що не погоджується із рішенням лейтенанта поліції, ОСОБА_1 вважає невинним , а постанову БАД № 533007 від 27.05.2024 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин. Представник позивача вказує, що протокол складено з порушенням норм КУпАП , складений нерозбірливим почерком, погано читаємий, є виправлення ручкою, позивачу не в повному обсязі роз'яснено його права та обов'язки. Крім того, відповідачем було проігноровано пояснення позивача про ситуацію, що склалася, не взято до уваги пояснення свідка.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 червня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
21 червня 2024 року представником позивача усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 12 червня 2024 року .
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 червня 2024 року передано на розгляд за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23 липня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06 серпня 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив Управління патрульної поліції в Полтавській області на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 27.05.2024 о21 год. 24 хв. у м. Полтаві по вул. Набережна,15 керував транспортним засобом МV Аgusta 910 Burale, не маючи права керувати таким транспортним засобом , а також керував транспортним засобом, який не зареєстрований в установленому законом порядку в уповноваженому органі МВС , чим порушив п.п. 2.9 в. Правил дорожнього руху України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та постанову КМУ № 340 від 08.05.1993 року. Відповідно до п.п. 2.9 ПДР водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому органі МВС. Відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Під час спілкування з поліцейським особу позивача було встановлено по базі «Інформаційний портал Національної поліції». В подальшому було з'ясовано , що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.05.2010 року ВРЕР ДАІ в Полтавській області, з відкритою категорією В. Проте, на відео зафіксовано, що позивач керував транспортним засобом МV Аgusta 910 Burale,тобто мотоциклом. Транспортні засоби належать до таких категорій : А- мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 к.Вт і більше. Згідно з наданої відповіді ТСЦ МВС № 5341, ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 06.05.2010 у якому відкрита категорія В. Відповідальність за таке правопорушення передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керувати транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У зв'язку з допущеними правопорушеннями з урахуванням положень ст. 36 КУпАП відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 533007 за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 3400 грн. У даному випадку до постанови додається відео з реєстратора, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом позивачем та відео з бодікамери поліцейського по факту спілкування з водієм та розгляду справи. Представник відповідача зазначає, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані всі норми чинного законодавства України, порушень прав позивача не допущено.
22 серпня 2024 року представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27 серпня 2024 року відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 повернуто без розгляду
Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст.126 КУпАП.
Судом встановлено, що 24 травня2024 року о 22 год. 47 хв. інспектором роти 2, взводу 1 БУПП в Полтавській обл. ДПП лейтенант поліції Олефіренко О.С. складено постанову про те, що 27.05.2024 року о 21 год. 24 хв. в м. Полтава, по вул. Набережна, 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом МV Аgusta 910 Burale, реєстраційний номер НОМЕР_3 не маючи права керувати таким тз, а також тз який був не зареєстрований в установленому законом порядку в уповноваженому органі МВС, чим порушив п.п. 2.9в) ПДР України , ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п.п. 2.12 ПДР України , постанову КМУ № 340 (а.с.8).
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП, об'єднано згідно ст. 36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
З інформації наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській , Полтавській та Сумській областях Головного сервісного центру ТСЦ МВС № 5341 30.07.2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видавалось посвідчення водія серії НОМЕР_2 , дата видачі 06.05.2010, відкрита категорія «В» (а.с.52-53).
З інформації наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській , Полтавській та Сумській областях Головного сервісного центру ТСЦ МВС № 5341 24.07.2024 р. вбачається, що згідно даних ЄДРТЗ транспортний засіб МV Аgusta 910 Burale, VIN НОМЕР_3 не зареєстровано в уповноваженому органі МВС (а.с.55).
З копії технічного паспорту № 96 на транспортний засіб МV Аgusta 910 Burale, шасі (рама) НОМЕР_3 власником є АМС м. Полтава (а.с.56).
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС.
Згідно ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальний формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пп. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З доданої до відзиву відеофіксації з автомобільного відеореєстратора та відео з нагрудної камери інспектора вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом МV Аgusta 910 Burale та був зупинений працівником поліції та під час перевірки документів встановлено, що останній не має посвідчення водія категорії В, а транспортний засіб не зареєстрований в уповноваженому органі МВС України. З відеозапису вбачається, що інспектором роз'яснено права ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Правилами Дорожнього Руху (ПДР) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення.
Суд вважає, що відеоматеріали в своїй сукупності та послідовності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.9 , п.п. «а» п. 2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.6 ст.121 , ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що позивачу після зупинки роз'яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення. Згідно ст. 278, 279, 280 КУпАП позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст.63 Конституції, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. Після ознайомлення з положеннями вищезазначених статей, позивач жодних клопотань не заявляв. Після складення постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу вручено його копію.
Таким чином, інспектор роти 2, взводу 1 БУПП в Полтавській обл. ДПП лейтенант поліції Олефіренко О.С. виносячи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП, діяв в межах, наданих йому законом повноважень. При розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови інспектором дотримано вимог ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова винесена на місці у присутності позивача з дотриманням норм ст. 283, 251, 252 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, зокрема містить посилання на відеореєстратор поліцейського, фрагменти відеозаписів з яких долучені до матеріалів справи.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Визначений вимогами ч.2 ст.77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121, ч.2 ст. 126 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАД №533007 від 27.05.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.2 ст. 126КУпАП. На підставі вищевикладеного рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
За змістом вимог ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати понесені останнім не відшкодовуються.
Оскільки суд відмовив в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.126, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9, 12, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 262, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 533007 від 27 травня 2024 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП, та закриття провадження по справі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання , АДРЕСА_1 , РНКППО - НОМЕР_4 .
Відповідач -Управління патрульної поліції в Полтавській області, місце знаходження, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Суддя Л.І.Савченко