01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
04.08.10 Справа № 17-12/1112
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.,
суддів: Корсакової Г.В.,
Рудченка С.Г.,
при секретарі судового засідання Гонтарі О.В. (помічник судді),
за участю представників:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»на рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2010 р.
у справі № 17-12/1112 (суддя Боровик С.С.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області
до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»
про стягнення 991 287,89 грн.,
Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»про стягнення 991 287,89 грн. шкоди, завданої внаслідок забруднення атмосферного повітря.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.06.2009 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 806 254,31 грн. шкоди, в решті позовних вимог на суму 185 033,58 грн. відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. вказане рішення суду залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 р. дані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.06.2010 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 806 254,31 грн. шкоди, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду повністю і припинити провадження по справі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від Державної екологічної інспекції в Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.
Від КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»надійшла телеграма, в якому відповідач просив перенести слухання справи на інший час у зв'язку з хворобою представника, що унеможливлює його участь у слуханні справи. Вказане клопотання судовою колегією залишено без задоволення у зв'язку з його безпідставністю та не підтвердженням належними доказами, враховуючи п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», в редакції від 19.07.2010 р., яким передбачено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Черкаській області (далі -Інспекція) здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, про що складено акт від 04.07.2007 р. (Т. 1 а.с. 5-10), зі змісту якого вбачається, що на балансі відповідача знаходяться котельні в кількості 33 одиниць та інші об'єкти, з яких 2-і котельні - по вул. Сумгаїтській, 8 і пр. Руськополянський, 27 мають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря терміном дії до 31.12.2008 р., у інших об'єктів термін дії дозволів закінчився або дозволи відсутні.
За наслідками перевірки, з метою усунення виявлених порушень, Інспекцією направлено відповідачу припис від 13.08.2007 р. (Т. 1 а.с. 11-13), пунктом 6 якого зобов'язано в строк до 01.10.2007 р. отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для всіх виробничих майданчиків та котелень.
16.07.2007 р. Інспекцією стосовно посадової особи відповідача Зарічного М.В. складено протокол № 000826 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо допущення викидів забруднюючих речовин в атмосферу без наявності відповідного дозволу, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»(Т. 1 а.с. 14).
13.11.2007 р. Інспекцією стосовно посадової особи відповідача Ткаченка В.М. складено протокол № 001759 про адміністративне правопорушення щодо невиконання пунктів 4, 6, 12 припису від 13.08.2007 р., що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(Т. 1 а.с. 15).
Згідно протоколів вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел відповідача № 43 від 22.11.2007 р., № 43 від 05.12.2007 р., № 43 від 12.12.2007 р., № 43-IV від 27.12.2007 р. (Т. 1 а.с. 20-28), відповідно до актів відбору проб № 43 від 12-14.11.2007 р., № 43 від 20-22.11.2007 р., № 43 від 27-29.11.2007 р., № 43 від 10-24.12.2007 р. (Т. 2 а.с. 28-34), та паспортів проб на кожен з об'єктів вимірювання: від 12.11.2007 р., 13.11.2007 р., 14.11.2007 р., 20.11.2007 р., 21.11.2007 р., 22.11.2007 р., 27.11.2007 р., 28.11.2007 р., 29.11.2007 р., 10.12.2007 р., 13.12.2007 р., 18.12.2007 р., 21.12.2007 р., 24.12.2007 р. (Т 2 а.с. 54-85), спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області в період з 12.11.2007 р. по 24.12.2007 р. здійснено відбір проб і вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від котелень №№ 1-5, 8-12, 14, 16-18, 20, 21, 27-32 та встановлено кількісні показники забруднюючих речовин (азоту діоксиду, вуглецю оксиду) у викидах.
Вищевказані акти відбору проб № 43 від 12-14.11.2007 р., № 43 від 20-22.11.2007 р., № 43 від 27-29.11.2007 р., № 43 від 10-24.12.2007 р. були підписані представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
У листі від 16.05.2008 р. № 02/819 (Т. 1 а.с. 32) відповідач не заперечив, що у КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»були відсутні відповідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по спірним котельням зазначив, що підприємство повинно було представити на розгляд в Держуправління екоресурсів матеріали для отримання нових дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для котелень по вул. Сумгаїтська, 8 та по проїзду Руськополянському, 27 в термін до 01.12.2007 р., а для всіх інших котелень підприємства -до 01.12.2006р. В даному листі відповідач просив не застосовувати до нього штрафні санкції за порушення термінів отримання дозволу на викиди, оскільки існують об'єктивні причини затримки підготовки документів.
На вимогу листів Інспекції від 22.04.2008 р. № 1058/05 (Т. 1 а.с. 29) та від 20.05.2008 р. № 1248/05 (Т. 1 а.с 30) КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»у листі від 28.05.2008 р. № 09/889 (Т. 1 а.с. 34-35) надало інформацію про кількість годин роботи котлів у перевірених позивачем котельнях за період з 12.11.2007 р. по 30.04.2008 р. (закінчення опалювального сезону).
Листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 09.04.2009 р. № 1393/04 (Т 1 а.с. 95) також підтверджується, що котельні відповідача по вул. Вербовецького, 108, вул. Ворошилова, 1, вул. Карбишева, 5, вул. Золотоніській, 2, вул. Дахнівській, 44а, вул. Кавказькій, 11, вул. Гвардійській, 34/1, вул. Пастерівський, 189, вул. Галана, 4, вул. Конєва, 4, вул. Онопрієнка, 8, вул. Піонерській, 13, вул. Красовського, 10, вул. Красовського, 12, вул. Ільїна, 220, вул. Менделєєва, 5, вул. Смілянській, 144, вул. Дашковича, 62, вул. Хрещатик, 84 за період з грудня 2007 р. по квітень 2008 р. не мали дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В період з 02.06.2008 року по 27.03.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області прийнято рішення про видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та видано дозволи на всі котельні відповідача, в тому числі й спірні.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», забруднення атмосферного повітря -це змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. При цьому, викид -це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин (речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища) або суміші таких речовин.
Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря встановлені у ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Статтею 11 Закону «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
На виконання вищевказаної статті Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 29.11.2001 № 1598, якою було затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. У відповідного до цього Переліку, регулюванню підлягають викиди наступних забруднюючих речовин: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід, метали та їх сполуки, органічні аміни, леткі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.
Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам -підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного дозволі терміну.
Всупереч вказаних норм законодавства у відповідача за період грудень 2007 р. - квітень 2008 р. були відсутні відповідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за заподіяння шкоди якими позивач просив стягнути збитки, а саме котелень по вул. Вербовецького, 108, вул. Ворошилова, 1, вул. Карбишева, 5, вул. Золотоніській, 2, вул. Дахнівській, 44а, вул. Кавказькій, 11, вул. Гвардійській, 34/1, вул. Пастерівській, 189, вул. Галана, 4, вул. Конєва, 4, вул. Онопрієнка, 8, вул. Піонерській, 13, вул. Красовського, 10, вул. Красовського, 12, вул. Ільїна, 220, вул. Менделєєва, 5, вул. Смілянській, 144, вул. Дашковича, 62, вул. Хрещатик, 84, вул. Сумгаїтській, 13, вул. Різдвяній, 35, що не заперечується відповідачем.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно ст. 68 та ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»та іншими нормативно-правовими актами.
Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 цього Закону, до них, зокрема, віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів граничнодопустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Пунктом 5.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 38 (далі -Методика), встановлено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку (пункт 5.1.1 Методики), а також викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах (пункт 5.1.2 Методики).
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом:
- інструментальних методів контролю;
- розрахунковими методами (п. 5.4 Методики).
Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, щодо яких немає дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид (пункти 6.4, 6.5 Методики).
Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється у відповідності з розділом 7 Методики за формулою 2.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків (Т .1 а.с. 16-19), які були заподіяні відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, було проведено позивачем на підставі чинної на момент проведення перевірки і виявлення порушень Методики, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 38. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, наведений у вказаному розрахунку період нарахування збитків дорівнює кількості годин роботи котлоагрегатів котелень, які були визначені з урахуванням періодів роботи котлів в опалювальному сезоні, та котрі Інспекції повідомив відповідач у своєму листі від 28.05.2008 р. № 09/889 (Т 1. а.с. 34-35).
Також, суд апеляційної інстанції погоджується із встановленими при виконанні вказівок Вищого господарського суду України місцевим судом обставинами з приводу протоколу вимірювання вмісту забруднюючих викидів № 43 від 22.11.2007 р., а саме з приводу того, що з боку позивача його підписано заступником керівника відділу інструментально-лабораторного контролю Щукою Н.А. (Т-2, а.с. 21-23), яка відповідно до п. 1.3. посадової інструкції (Т-2, а.с. 25-26) виконувала обов'язки начальника відділу Тарабукіної В.П. в період тимчасової її відсутності у зв'язку з щорічною відпусткою згідно наказу № 59-В від 12.10.2007 р. (Т.2, а.с. 24).
За наведених обставин, відповідач, зволікаючи з своєчасним отриманням відповідних дозволів, що є його обов'язком, порушив строки на їх отримання та спричинив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, що в свою чергу призвело до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів.
При цьому, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»не було позбавлене можливості отримати дозволи щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до закінчення терміну їх дії. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, договір № 15 на проведення та складання звіту по «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу для підприємства»було укладено відповідачем лише 11.10.2007 р., тоді як згідно з пунктом 6 направленого відповідачу припису від 13.08.2007 р., останнього було зобов'язано в строк до 01.10.2007 р. отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для всіх виробничих майданчиків та котелень.
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693, чинної на момент проведення перевірки і виявлення порушень, позивачем по встановленим фактичним показникам відповідача здійснено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який становить 991 287,89 грн. (Т. 1 а.с. 16-19), оригінал якого залучено до матеріалів справи за ініціативою судової колегії.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в сумі 806 254,31 грн., оскільки відповідач за спірний період мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по котельній, яка розташована в м. Черкаси по пр. Руськополянському, 27, а відтак позивачем безпідставно були нараховані збитки в розмірі 185 033,58 грн. по вказаній котельній.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»на рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2010 р. у справі № 17-12/1112 -залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2010 р. у справі № 17-12/1112 -залишити без змін.
3. Матеріали справи № 17-12/1112 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: Г.В. Корсакова
С.Г. Рудченко
Дата відправки 09.08.10