26.10.2010 року Справа № 28/287-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Чимбар Л.О., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Тищенко Т.А. представник, довіреність №б/н від 05.09.10,
від відповідача: Сердюк О.К. представник, довіреність №б/н від 11.01.10,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2010р. у справі №28/287-09
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" , м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" , м.Дніпропетровськ
про стягнення 52 906 грн.12 коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2010р. у справі №28/287-09 (суддя Манько Г.В.) відкритому акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі-ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”) відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ВАТ”Дніпрошина” заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 52906грн.12коп.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин своєчасного та повного виконання відповідачем зобов'язань за договором №5-Ц 35/02/П від 01.01.2002р. на постачання електроенергії та із спростування тверджень позивача про наявність заборгованості відповідача по даному договору матеріалами справи, у тому числі, контррозрахунком та рахунками на оплату ним електроенергії;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність цього рішення фактичним обставинам справи та на порушення господарським судом норм процесуального права просить його скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги ;
- у поданій скарзі йдеться про те, що в рішеннях господарського суду, покладених в обґрунтування оскаржуваного рішення, періоди заборгованості не співпадають з спірним періодом, даними рішеннями не встановлено факт неправильного нарахування позивачем платежів у спірному періоді, про те, що відповідач не звертався до позивача з листами відносно наявності переплати за активну електроенергію або з пропозицією зарахування її в рахунок оплат у спірному періоді, а також про те, що відхиляючи доводи позивача, господарський суд, всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясував чи мали місце обставини, на які посилаються сторони та якими доказами вони підтверджуються;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи на наявність в матеріалах справи доказів відсутності у товариства заборгованості по оплаті за поставлену електроенергію, зокрема, рахунків, виставлених позивачем на таку оплату.
В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.10.2010р..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2002р. ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” (енергопостачальником) та ВАТ”Дніпрошина” (споживачем) укладено договір №5-Ц 35/02/п, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.
В п.2.1 договору сторонами узгоджено, що обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатку 1 до договору за тарифами на електроенергію, які визначаються в порядку, затвердженому Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Згідно з п.2.9 договору підтвердження фактичного обсягу спожитої електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою звіту про спожиту електроенергію.
Відповідно до п.4.1 договору споживач зобов'язався вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді попередньої оплати виключно коштами.
П.4.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому місяці електроенергію здійснюється у термін до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов договору у вересні 2006р. позивач поставив відповідачу електроенергію, що підтверджується звітом про споживання електроенергії за відповідний період.
Вартість спожитої електроенергії відповідачем не оплачена.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 27502грн.65коп..
Докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем умов договору №5-Ц 35/02/П від 01.01.2002р. в частині оплати вартості спожитої електроенергії та ненадання ним доказів оплати в процесі розгляду справи, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті електроенергії за вересень 2006р. в сумі 27502грн.65коп..
В решті в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не надані докази наявності заборгованості відповідача по вказаному договору за квітень 2005р.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування цього рішення.
Доводи відповідача визнані колегією суддів безпідставними.
Так, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.2 ст.34 Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У даному випадку, належні докази, у тому числі, платіжні документи із зазначенням спірного періоду в графі “призначення платежу”, як вимагає п.4.1 договору, відповідачем не надані.
Не представлені також відповідачем і повідомлення, направлені на адресу позивача згідно з цим пунктом договору про коригування у спірному розрахунковому періоді попередньо сплачених сум та зарахування останніх в оплату такого періоду.
Контррозрахунок, наданий відповідачем та рахунки, виставлені позивачем для оплати поставленої електроенергії помилково визначені господарським судом та відповідачем як належні та допустимі докази наявності переплати останнього.
Обставини наявності переплати відповідача по розрахунках сторін за договором не знайшли свого відображення і в акті звірки, оскільки звіряння, запропоноване апеляційний судом, сторонами не проведено.
Рішення господарських судів по справах №№9/164, 9/135-07(39/209), 3/361-07 стосуються взаємовідносин сторін в інших періодах. Відповідачем не доведено та не підтверджено документально, яким чином ці рішення вплинули на суму заборгованості у спірному періоді.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України суд
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2010р. у справі №28/287-09 скасувати частково;
- позов задовольнити частково;
- стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 27502грн.65коп. боргу, 275грн. витрат по сплаті держмита та 61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ;
- в іншій частині рішення залишити без змін;
- стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 137грн. державного мита за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 02.11.2010р.