01.11.2010 Справа № 14/304-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л. О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О. С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 року у справі № 14/304-10
за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання звільнити приміщення
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 року у справі № 14/304-10 (суддя Панна С.П.) позов задоволено в повному обсязі: зобов'язано відповідача звільнити приміщення: нежитлову будівлю, магазин літ. ЗЧ-1, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, буд. 7д, загальною площею 61,8 кв.м.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. витрат на держмито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 року у справі № 14/304-10 скасувати.
Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
В силу частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
До апеляційної скарги Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 додала ксерокопію фіскального чеку № 3822 від 15.10.2010 року та опису про відправку позивачу копії апеляційної скарги, які належним чином не засвідчені.
Пунктом 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року визначено, що із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року визначено, що із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України від 29.02.1996 року № 02-5/95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди", з наступними змінами, розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до п.п. "б" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року № 7-93.
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
До апеляційної скарги скаржник взагалі не додав документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Зважаючи на ту обставину, що до апеляційної скарги додані не належним чином засвідчені докази надсилання її копії позивачу та державне мито не сплачене у встановленому розмірі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу заявникові без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтею 86, пунктами 2, 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 року у справі № 14/304-10 повернути без розгляду.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя
З оригіналом згідно
Помічник судді Н.В. Пшенічнікова
01.11.2010 року О. С. Євстигнеєв