26.10.2010 року Справа № ЗЗ-9/10-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецької Л.М.-доповідача
суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.
при секретарі судового засідання: Колесник Ю.Ю.
за участю представників сторін:
від Дніпропетровської митниці: Онасенко О.В. представник , довіреність №17-07-1/175 від 14.01.10р.;
від позивача: Фоміченко-Закуцька представник , довіреність від 21.04.10р.;
від відповідача: Кучер С.В. представник , довіреність № б/н від 10.07.10р.;
розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010р.
у справі № 33-9/10-10
за позовом: Компанії Юнілевер Н.В., (Unilever N.B.), Нідерланди, м. Роттердам
(Адвокатська контора “Кононов і Созановський”, 01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23, кв. 3)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Конті Макс”.
м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 12 оф. 41)
заінтересована особа: Дніпропетровська митниця, м. Дніпропетровськ (49000,
м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 22)
про захист прав інтелектуальної власності
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.10р. (суддя Подобєд І.М.) у справі № ЗЗ-9/10-10 роз'яснено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.10р. про застосування запобіжних заходів та накладення арешту на заявлений до митного оформлення товар.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.10р. вмотивована відповідною заявою ТОВ “Конті Макс” про роз'яснення ухвали господарського суду першої інстанції від 06.07.2010р. з приводу неоднозначного тлумачення останньої, а саме, з огляду на відмову Дніпропетровською митницею у здійсненні розмитнення товару.
Не погодившись з вищезгаданою ухвалою “про роз'яснення”, Дніпропетровська митниця звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що таке тлумачення суперечить нормам загального та спеціального законодавства з питань митної справи, у зв'язку з чим просить дану ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Зокрема, на думку скаржника, здійснення митного оформлення спірного товару призведе до порушення прав позивача, як власника майнових прав на торгівельну марку за міжнародною реєстрацією № 787580.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в апеляційній скарзі доводи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Дніпропетровської області находиться справа № 9/222-10 за позовом Компанії Юнілевер, Нідерланди Роттердам, до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНТІ МАКС" про захист порушених прав інтелектуальної власності. В якості третьої особи на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог та предмет спору, до справи залучено Дніпропетровську митницю.
02.07.2010р. Позивач звернувся до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів в частині накладення арешту на товари, заявлені до митного оформлення за ВМД від 16.06.2010 №110000013/2010/510050 та №110000013/2010/510061, одержувачем яких є ТОВ «КОНТІ МАКС».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010р. у праві №33-9/10-10(№9/222-10) заяву Компанії Юнілевер Н.В. задоволено, застосовано запобіжні заходи та накладено арешт на товари, що заявлені до митного оформлення за ВМД від 16.06.2010 №110000013/2010/510050 та №110000013/2010/510061, одержувачем яких є ТОВ «Конті Макс». Примусове виконання цієї ухвали господарським судом покладено на Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
На виконання зазначеної вище ухвали, митне оформлення товарів, що заявлені до митного оформлення за ВМД від 16.06.2010 №110000013/2010/510050 та №110000013/2010/510061, Дніпропетровською митницею було призупинене.
У зв'язку із відмовою Дніпропетровської митниці здійснювати подальше розмитнення товару, ТОВ «Конті Макс» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про роз'яснення ухвали суду від 06.07.2010, а саме, просить розтлумачити чи дійсно забороняє дана ухвала органам Державної митної служби України здійснювати митне оформлення товару.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.10р. зазначену вище ухвалу роз'яснено, зокрема, зазначено, що “суд не забороняв органам Державної митної служби провадити розмитнення товару, арешт на який було накладено цією ухвалою”. Відтак, вказівка на неможливість подальшого митного оформлення товару у визначено чинним законодавством порядку відсутня.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до статті 1 загальних положень Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
В свою чергу, згідно ст.43-2 ГПК України, запобіжні заходи включають:
витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Тобто, за загальним правилом, арешт -це накладення заборони на право розпоряджатися майном до визначення його подальшої долі та, на думку апеляційної інстанції, на обов'язок скаржника щодо розмитнення спірного товару жодним чином не впливає.
Згідно акту опису і арешту від 06.08.10р. на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. У акті не йдеться про заборону здійснювати розміщення товару як спеціальної адміністративної процедури з метою пропуску товару на митну територію України, що не змінює власника товару і не знімає обмежень, встановлених арештом.
Вказане кореспондується з правомірною вимогою державного виконавця в порядку ст. ст. 5,6 “Про виконавче провадження”, яка не була оскаржена митницею.
Крім того, з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.10р. не вбачається, що судом була здійснена заборона здійснити митне оформлення. Натомість мова йшла про саме арешт товару.
З приводу наданих скаржником заперечень стосовно того, що господарським судом першої інстанції фактично не роз'яснено ухвалу від 06.07.10р. в розумінні ст.89 ГПК України, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне: згідно ст.89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Частина 1 зазначеної вище статті передбачає обов'язок господарського суду роз'яснити рішення (ухвалу), а також виправити описки чи арифметичні помилки. Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст.84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст.86 ГПК.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст.ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.
Отже, роз'яснення, у даному випадку, ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010р., - це викладення останньої у більш ясній і зрозумілій формі, що, на думку колегії суддів, і було зроблено господарським судом першої інстанції ухвалою від 07.09.2010р.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не містять під собою правових підстав, є необґрунтованими та безпідставними, тоді як покладені в основу оскаржуваної ухвали висновки є цілком зрозумілими, вичерпними та такими, що вимогам чинного законодавства України не суперечать, у зв'язку з чим підстави для скасування даної ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.10р. у справі № ЗЗ-9/10-10 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ, -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Герасименко
Суддя В.В. Прудніков