27.10.2010 року Справа № 35/233-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,
секретар судового засідання: Деббіш Г.В.,
за участю представників сторін:
від відповідача: Фурманюк І.В. представник, довіреність №6147/12 від 27.10.10;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі №35/233-10
за позовом приватного підприємства “Укртехпром”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 19481грн.49коп.
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції - 17 497,63грн, пеню -1339,17грн, 3% річних - 644,69грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №1054 від 22.04.2008р.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. (суддя Широбокова Л.П.) у справі № 35/233-10 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь приватного підприємства “Укртехпром”, м. Дніпропетровськ борг у сумі 14 716,26грн., пені - 581,29 грн., інфляційних втрат - 2427,65грн. , 3% річних - 644,69 грн., витрат по сплаті державного мита -183,70грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -222,55грн. та витрат на адвоката -1000,00 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що згідно умов договору поставки №1034 від 22.04.2008р., укладеного між сторонами, всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають із договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група”. Також апелянт вказує на наявність між сторонами третейської угоди , як на підставу для відмови у прийнятті позову або припинення провадження у справі згідно положень п.1 ст.62 та п.п.1,5 ст.80 ГПК України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь головуючого судді -доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Провадження у справі за статтею 80 частини 1 пункту 5 Господарського процесуального кодексу України припиняється лише у разі, якщо спершу виник спір, з яким одна із сторін звернулась в господарський суд і провадження у справі було порушено, а після цього сторони уклали угоду про передачу його на вирішення третейського суду, оскільки саме ці підстави визначені в цій нормі для припинення провадження у справі.
Вказана норма частково кореспондується з приписами статті 5 Закону України "Про третейські суди" відповідно до якої юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Тобто спершу має виникнути спір, а після цього сторони мають укласти угоду про передачу його на вирішення третейського суду.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону).
Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року N 44-з).
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.
З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод, а відтак, суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі № 35/233-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В.Чоха
Суддя І.В. Тищик
Постанова виготовлена в повному обсязі 28.10.2010 року.