18.10.2010 року Справа № 3/59
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Корх К.В.
Представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 12.08.97, фіз.особа;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № , представник;
Представник позивача та прокурор у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.10р. у справі №3/59
за позовом: Прокурора м. Кіровограда , в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області
до: відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про знесення нерухомого майна за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
В травні 2010 р. Прокурор м. Кіровограда , в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області звернувся в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання її знести за свій рахунок самочинно збудоване на ній нерухоме майно - фундаменти на земельних ділянках по АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.07.10р. по справі №3/59 (суддя -Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволенні.
Зазначеним рішенням зобов'язано ОСОБА_2 знести за свій рахунок самочинне збудоване нерухоме майно - фундаменти на земельних ділянках по по АДРЕСА_1.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що господарським судом встановлено, а позивачем доведено факт неправомірного займання відповідачкою оскарженої земельної ділянки.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідачка звернулась в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову прокурора. Вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна архітектурно-будівельна інспекція -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області просить суд рішення господарського суду від 13.07.10р. по справі № 3/59 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Кіровоградської міської ради від 28.02.06 № 1757 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано підприємцю ОСОБА_2 в оренду на 20 років земельну ділянку площею 400,01 кв. м. вулиць, набережних, площ по АДРЕСА_1 (напроти будинків НОМЕР_2 та НОМЕР_3) під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
27.04.10 працівниками Державної архітектурно-будівельної інспекції -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області здійснено перевірку виконання будівельних робіт з влаштування комплексу павільйонів у вигляді малих архітектурних форм по АДРЕСА_1 (напроти будинків НОМЕР_2 та НОМЕР_3).
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 1 ст. 31 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за забудовою територій покладено на державну архітектурно-будівельну інспекцію України, яка діє в системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, та її територіальні органи.
За ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" право на забудову полягає в можливості користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво об'єктів містобудування в порядку, встановленому законом. Статями 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачена обов'язковість наявності проектної документації на будівництво об'єктів містобудування та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з акту № 21/2010 від 27.04.10 при комісійній позаплановій перевірці працівниками Державної архітектурно-будівельної інспекції -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області виконання вимог, встановлених законодавством у сфері містобудування, стандартами, нормами, правилами, виявлено проведення робіт з влаштування основи під комплекс малих архітектурних форм у вигляді торгівельних павільйонів для провадження підприємцем ОСОБА_2 на підставі паспорту прив'язки, розробленого проектною організацією - ТОВ "Тектореал", затвердженого головним архітектором м. Кіровограда.
05.05.10 ОСОБА_2 вручено припис Державної архітектурно-будівельної інспекції -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 29.04.10 про негайне зупинення будівельних робіт.
Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил, прокурор м. Кіровограда зазначає у позовній заяві, що відповідачем здійснюється самочинне будівництво і це спричиняє шкоду інтересам держави, уповноваженим органом якої у спірних правовідносинах є Державна архітектурно-будівельна інспекція -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заперечує факт виконання будівельних робіт, зазначаючи, що насправді було розпочато підготовчі роботи по зведенню малих архітектурних форм за Паспортом прив'язки групи розташованих поряд малих архітектурних форм, і на замовлення підприємця Кіровоградським філіалом Державного науково-дослідного інституту при Міністерстві комунального господарства України "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" наданий висновок про те, що фундамент, передбачений у проекті групи розташованих поряд малих архітектурних форм у вигляді торгових павільйонів є бетонною підготовкою згідно ДБН В.2.1-1--009 "Основания и фундаменті зданий и сооружений".
Відповідно до п. п. 3, 5 Порядку розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Для одержання такого рішення суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву, згідно з додатком 1 до цього Порядку, в якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис; самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.
Ні до господарського суду ні в апеляційну інстанцію, відповідачка не надала доказів прийняття Кіровоградською міською радою рішення щодо розміщення малої архітектурної форми, декількох малих архітектурних форм (групи), прийняте згідно з п. 10 Порядку.
Рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.06 № 1757 "Про регулювання земельних відносин", п. 168 якого ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та надано в оренду на 20 років земельну ділянку під розміщення торговельних павільйонів є рішенням про врегулювання земельних відносин, а не рішенням органу місцевого самоврядування, про яке йдеться у Порядку, затвердженому 26.08.09.
Підпункти 3, 4 п. 2 Порядку містять визначення двох видів малих архітектурних форм: пересувна мала архітектурна форма - торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності; стаціонарна мала архітектурна форма - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. м., виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаментів.
Таким чином, мала архітектурна форма є рухомою річчю. Згідно з ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України віднесено земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як вірно встановлено господарським судом, відповідачка не довела належним чином того, що по АДРЕСА_1 встановлюється тимчасово мала архітектурна форма висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. м., виготовлена з полегшених конструкцій без закладення фундаментів відсутні. Докази на підтвердження наявності у такого підприємця права самовільно розміщувати декілька (групу) малих архітектурних форм на земельних ділянках, наданих в оренду, також відсутні.
З матеріалів справи господарського суду вбачається і підтверджується листом Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Кіровоградській області від 13.05.10, актом обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, біля будинку НОМЕР_2 у м. Кіровограді від 13.05.10, на земельній ділянці без дозволу знято поверхневий шар ґрунту на площі близько 24 кв. м.
Як вірно зазначено в рішенні господарського суду, стаціонарна мала архітектурна форма встановлюється тимчасово без закладення фундаменту. Про будь-яку "бетону підготовку" для розміщення малої архітектурної форми у Порядку не йдеться. Документи, з яких складаються паспорт прив'язки малої архітектурної форми, паспорті розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм, не передбачають наявність у конструкції малої архітектурної форми фундаменту - бетонної підготовки.
Крім того зазначені вище паспорти безпосередньо право на розміщення малих архітектурних форм не надають.
Колегія суддів погоджується з господарським судом та вважає, що бетонна підготовка здійснюється не для розміщення малої архітектурної форми, а для встановлення декількох (групи) торгових павільйонів, що є облаштуванням фундаменту під таку групу павільйонів.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку про те, що відповідачкою фактично здійснюється самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без належного дозволу.
На підставі викладеного, рішення господарського суду від 13.07.10р. не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.10р. у справі №3/59 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець