"02" листопада 2010 р. Справа № 3/93.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник-10», м. Чернівці
про стягнення заборгованості -263870,83 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
Від позивача -Борисенко Ю.В., довіреність №350/1 від 19.08.2010 року
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Аполло»звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник-10»з позовом про стягнення заборгованості у розмір 263870,83 грн., з яких 214857,57 грн. основного боргу, 13644,60 грн. пені, 32231,34 грн. штрафу, 1000 грн. штрафу (оперативно-господарські санкції) та 2119,32 трьох процентів річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару отриманого ним відповідно до умов договору №280/19 від 01.01.2010 року.
Зокрема, позивач зазначає, що згідно з видатковими накладними за №№ ЧФ-0000028 від 04.03.2010 року на суму 12452,43 грн., ЧФ-0000029 від 05.03.2010 року на суму 23987,06 грн., ЧФ-0000030 від 06.03.2010 року на суму 14200,17 грн., ЧФ-0000031 від 09.03.2010 року на суму 25637,86 грн., ЧФ-0000033 від 10.03.2010 року на суму 10847,11 грн., ЧФ-0000035 від 12.03.2010 року на суму 1347,00 грн., ЧФ-0000036 від 15.03.2010 року на суму 6246,49 грн., ЧФ-0000037 від 17.03.2010 року на суму 6755,60 грн., ЧФ-0000039 від 22.03.2010 року на суму 9678,13 грн., ЧФ-0000040 від 23.03.2010 року на суму 8649,89 грн., ЧФ-0000041 від 24.03.2010 року на суму 12982,27 грн., ЧФ-0000048 від 31.03.2010 року на суму 24013,44 грн., ЧФ-0000049 від 01.04.2010 року на суму 8213,26 грн., ЧФ-0000050 від 02.04.2010 року на суму 5750,00 грн., ЧФ-0000051 від 02.04.2010 року на суму 614,13 грн., ЧФ-0000052 від 02.04.2010 року на суму 3093,50 грн., ЧФ-0000054 від 07.04.2010 року на суму 22551,59 грн., ЧФ-0000056 від 09.04.2010 року на суму 2247,12 грн., ЧФ-0000057 від 09.04.2010 року на суму 30957,54 грн., ЧФ-0000059 від 12.04.2010 року на суму 3136,80 грн., ЧФ-0000060 від 13.04.2010 року на суму 13687,18 грн., відповідачу поставлено товару на загальну суму 259171,57 грн., вартість якого, як вважає позивач, оплачено частково.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.09.2010 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 05.10.2010 року.
Ухвалою суду від 05.10.2010 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача, у судове засідання, розгляд справи відкладено на 02.11.2010 року.
На день вирішення спору по суті, 02.11.2010 року, представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідача двічі належним чином повідомлено про час і місце даного судового засідання.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
01.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аполло»та товариством з обмеженою відповідальністю «Молочник-10»укладено договір купівлі-продажу № 280/19 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу молочну продукцію власного виробництва, а відповідач зобов'язувався приймати її та своєчасно здійснювати оплату на умовах Договору.
Відповідно до п.п. 3.6. Договору відповідач зобов'язався на протязі семи календарних днів від дати отримання продукції, повністю сплатити загальну ціну продукції, яку отримав, а згідно з п.п. 4.3. розрахунки за кожну партію продукції здійснюються, покупцем шляхом здійснення передоплати в розмірі 50% від ціни продукції узгодженої в специфікації, протягом трьох робочих днів від дати підписання даного Договору, та узгодженої між сторонами специфікації. Остаточний розрахунок проводиться покупцем, протягом п'яти робочих днів з моменту отримання, покупцем або його представником, продукції.
На виконання умов договору, згідно видаткових накладних за №№ ЧФ-0000028 від 04.03.2010 року на суму 12452,43 грн., ЧФ-0000029 від 05.03.2010 року на суму 23987,06 грн., ЧФ-0000030 від 06.03.2010 року на суму 14200,17 грн., ЧФ-0000031 від 09.03.2010 року на суму 25637,86 грн., ЧФ-0000033 від 10.03.2010 року на суму 10847,11 грн., ЧФ-0000035 від 12.03.2010 року на суму 1347,00 грн., ЧФ-0000036 від 15.03.2010 року на суму 6246,49 грн., ЧФ-0000037 від 17.03.2010 року на суму 6755,60 грн., ЧФ-0000039 від 22.03.2010 року на суму 9678,13 грн., ЧФ-0000040 від 23.03.2010 року на суму 8649,89 грн., ЧФ-0000041 від 24.03.2010 року на суму 12982,27 грн., ЧФ-0000048 від 31.03.2010 року на суму 24013,44 грн., ЧФ-0000049 від 01.04.2010 року на суму 8213,26 грн., ЧФ-0000050 від 02.04.2010 року на суму 5750,00 грн., ЧФ-0000051 від 02.04.2010 року на суму 614,13 грн., ЧФ-0000052 від 02.04.2010 року на суму 3093,50 грн., ЧФ-0000054 від 07.04.2010 року на суму 22551,59 грн., ЧФ-0000056 від 09.04.2010 року на суму 2247,12 грн., ЧФ-0000057 від 09.04.2010 року на суму 30957,54 грн., ЧФ-0000059 від 12.04.2010 року на суму 3136,80 грн., ЧФ-0000060 від 13.04.2010 року на суму 13687,18 грн., позивачем поставлено відповідачу товар (молочну продукцію власного виробництва) на загальну суму 259171,57 грн., за яку відповідач розрахувався лише частково -на суму 43314,00 грн.
Таким чином, відповідач, всупереч умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворився перед позивачем борг у розмірі 214857,57 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського коексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору та вимог вищезазначеного законодавства, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 214857,57 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п. 5.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати покупцем, в термін обумовлений в п.п. 4.3. даного Договору, продавець має право вимагати від покупця сплатити, неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кожний день прострочення платежу, що узгоджується з вимогами частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України. Вірно нарахована позивачем пеня за прострочення оплати товару, становить 13644,60 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з умовами вищезазначеного п.п. 5.3. Договору, в разі затримки остаточного розрахунку понад 7 робочих днів, продавець, окрім пені, має право додатково вимагати від покупця сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 15% загальної ціни отриманої, але неоплаченої продукції, що узгоджується з вимогами частини другої статті 549 Цивільного кодексу України. Вірно нарахований позивачем штраф у розмірі 32231,34 грн. також підлягає стягненню з відповідача.
Частиною ж другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, відповідачу правомірно нараховано 3% річних у розмірі 2119,32 грн.
Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 1000 грн., у відповідності до п.п. 5.5. Договору, яким передбачено випадки можливості застосування до сторін оперативно-господарських санкцій, в тому числі сплату зазаначеної суми штрафу, на вимогу продавця, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення покупцем про зміну власної юридичної та/або поштової адреси, що у відповідності п.п. 6.7. Договору повинно бути вчинено протягом п'яти календарних днів з дня такою зміни.
Як установлено судом, позивачем в претензії №285 від 09.07.2010 року, сформульовано вимогу про сплату штрафу у розмірі 1000 грн., що відповідачем не виконано, у зв'язку з поверненням поштових відправлень позивача на його адресу, з відміткою пошти про відсутність адресата за даною адресою.
Частинами першою та другою статті 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Відповідно до частини другої статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
За таких умов, правомірним є, також, нарахування позивачем оперативно-господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн., на підставі п.п. 5.5. Договору, за порушення умов визначених в п.п.6.7. цього Договору.
В процесі розгляду справи від відповідача не надійшло жодних доказів, які б повністю чи частково спростовували позовні вимоги. Доказів погашення заборгованості відповідач не надав, інших дій, в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України прав, якими наділена сторона, відповідачем не вчинено.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі: з відповідача слід стягнути 263870,83 грн. заборгованості, з яких 214875,57 грн. основного боргу, 13644,60 грн. пені, 32231,34 грн. штрафу, 1000 грн. оперативно-господарських санкцій, та 2119,32 грн. річних.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, с у д -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник-10»(м. Чернівці, вул. Кармелюка, 156а, код 36882606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»(м. Київ, вул. Старовокзальна, 17, код 24099262, р/р 26008301006494 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) 214875,57 грн. основної заборгованості, 13644,60 грн. пені, 32231,34 грн. штрафу, 1000 грн. оперативно-господарських санкцій, 2119,32 грн. річних, 2638,70 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Повне рішення складено 05.11.2010 року.
Суддя О.В. Гончарук.