Справа № 605/328/24
Іменем України
29 серпня 2024 року м.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.,
секретаря с/з Мохун Т.В.,
справа № 605/328/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
19 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким за життя було складено заповіт, посвідчений секретарем Вербівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області 12.02.2013 року за реєстровим №15, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 .
Окрім позивачки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, оскільки подружжя у шлюбі дітей не мало. Ніхто окрім позивачки до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки та недоодержаної пенсії, що належали ОСОБА_2 отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданих Підгаєцькою державною нотаріальною конторою Тернопільської області 23.20.2014 року та 03.09.2020 року.
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 завідувачем Підгаєцької державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1988 року, виданого виконкомом Бережанської районної ради Тернопільської області, не визначено власників будинку та частин, яка належить кожному учаснику.
Оскільки, позивач не може реалізувати своє право на спадщину, змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 23.07.2024 суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою суд витребував з Підгаєцької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію спадкової справи на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 14.08.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, однак на адресу суду 08.08.2024 подано письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду /арк.спр.70/.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав у власному житловому будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та був головою колгоспного двору, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1988, виданої виконкомом Бережанської районної ради Тернопільської області та довідкою КП Підгаєцьке районне бюро технічної інвентаризації №172 від 04.09.2014 /арк.спр.11,12/.
Також у вказаному будинку проживала дружина померлого - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Підгаєцькою міською радою 17.02.1972 року /арк.спр.10/.
Кожному з подружжя належало по 1/2 частини вищезазначеного житлового будинку, що вбачається з архівних витягів з погосподарських книг за 1986-1990 роки та 1991-1995 роки, виданими архівним сектором Підгаєцької міської ради за №15-14/490 та №15-14/491 від 09.07.2024 /арк.спр. 22-25/.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.01.1990 року, виданим виконавчим комітетом Вербівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області /арк.спр.9/.
Після смерті своєї дружини ОСОБА_2 спадщину належним чином не оформив.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.04.2014 року, виданим виконавчим комітетом Вербівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області /арк.спр.8/.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений ОСОБА_4 Добрянською, секретарем Вербівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області 12.02.2013 року за реєстровим №15, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 /арк.спр.7/.
Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки та недоодержаної пенсії, що належали ОСОБА_2 отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданих Підгаєцькою державною нотаріальною конторою Тернопільської області 23.20.2014 року та 03.09.2020 року /арк.спр.19,20/.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 завідувачем Підгаєцької державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1988 року, виданого виконкомом Бережанської районної ради Тернопільської області, не визначено власників будинку та частин, яка належить кожному учаснику, відповідь нотаріуса від 16.03.2024 за №210/01-16 /арк.спр.21/.
Щодо правових норм, які підлягають застосуванню під час вирішення спору.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК України).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням.
За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 12 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У матеріалах справи наявна відмова нотаріуса в оформлені позивачці ОСОБА_1 права на спадщину за заповітом на житловий будинок /арк. спр. 21/.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Тож, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню, користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивачки.
В даному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, у зв'язку із тим, що у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1988 року, виданого виконкомом Бережанської районної ради Тернопільської області, не визначено власників будинку та частин, яка належить кожному учаснику.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 є законними, обґрунтованими, а тому такі необхідно задовольнити.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає, що у зв'язку з тим, що вимог про розподіл судових витрат позивачкою заявлено не було, дане питання судом не вирішується.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, ст. 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Підгаєцька міська рада, код ЄДРПОУ 04058462, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.39, м. Підгайці, Тернопільський район Тернопільська область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29.08.2024.
Суддя: О. М. Лелик