Справа № 583/2934/24
2-др/583/70/24
"28" серпня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Плотникової Н.Б.
при секретарі - Добровольській А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Охтирка в порядку письмового провадження справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єфіменко Лідії Іванівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат, -
05.08.2024 р. від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5500,00 грн. у відшкодування витрат, понесених на правову допомогу адвоката у справі.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2024 р., що не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 42230,72 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 3500,00 грн. в рахунок відшкодування вартості проведеного експертного дослідження та 1211,20 грн. судового збору.
Встановлено, що позивачем були понесені витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 5500,00 грн., що підтверджується ордером серія ВМ № 1040287 від 17.08.2023 р., угодою про надання правничих послуг від 16.08.2023 р., додатковою угодою до угоди про надання правничих послуг від 10.11.2023 р., актом приймання-передачі виконаних робіт по угоді від 16.08.2023 р. про надання правничих послуг та участь у судовому розгляді справи в суді від 30.07.2024 р., квитанцією від 16.08.2023 р. на суму 1000,00 грн., квитанцією від 30.07.2024 р. на суму 4500,00 грн.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач у позовній заяві зазначав, що попередній розрахунок суми судових витрат становить 5000,00 грн. Також зазначив, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані додатково в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
05.08.2024 р. представник позивача подала до суду заяву про відшкодування судових витрат та докази їх наявності.
Згідно ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У пункті 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником заявника - адвокатом Єфіменко Л.І., оскільки дії, виконані адвокатом по справі, враховуючи невелику складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова