Справа № 478/917/24 Провадження № 3/478/491/2024
29 серпня 2024 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю секретаря Григоренко Н.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 Відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебувають адміністративні матеріали, які надійшли 13 серпня 2024 року від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №482897, складеного 06.07.2024 року, вбачається, що 06.07.2024 року о 14 год. 15 хв. в смт. Казанка по вул. Миру біля буд. 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. З даного протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився. Правопорушення вчинене двічі протягом року, оскільки раніше ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.04.2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, що кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 900 671 025 48.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», рішення від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» («Ponomaryov» v. Ukraine), заява № 3236/03, § 41 та інші).
Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року, зазначає, що сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань. В протилежному випадку, Суд виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, останній був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та судом вживались належні заходи повідомлення останнього про розгляд справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, судова повістка останнім отримана, що підтверджується зворотнім повідомлення про отримання, тому суд приходить до висновку, що в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП справа може бути розглянута за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та встановлює різні покарання для водіїв та інших осіб.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року.
Так, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 вказаної Інструкції).
Отже, за змістом ч. 3 ст. 130 КУпАП склад адміністративного порушення, в тому числі, складає факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду або на місці зупинки, або у відповідному медичному закладі.
Пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №482897, складеного 06.07.2024 року, вбачається, що 06.07.2024 року о 14 год. 15 хв. в смт. Казанка по вул. Миру біля буд. 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. З даного протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився. Правопорушення вчинене двічі протягом року, оскільки раніше ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 18.04.2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Протокол містить відмітку про роз'яснення положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З письмових пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 06.07.2024 року, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, в яких останній підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
З відеозапису №000001-20180306015543 доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №482897, складеного 06.07.2024 року, з нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського, зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого, перебував ОСОБА_1 .Працівник патрульної поліції представився, після чого інспектором, було зазначено водієві ОСОБА_1 причину зупинки, а саме: порушення правил користування ременями безпеки. Під час спілкування інспектора з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Крім того, поліцейським інспектором було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», а також пройти такий огляд в лікарні, на що, ОСОБА_1 відмовився.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 860031 від 06.07.2024 року вбачається, що за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КУпАП, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. (копія).
З копії постанови Казанківського районного суду Миколаївської області №478/1064/23 від 09.11.2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Крім того, згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області №478/219/24 від 18.04.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 років, та без конфіскації транспортного засобу.
З довідки виданої Сектору поліцейської діяльності №1 Відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 06.07.2024 року вбачається, що згідно наявних облікових даних ІПНП НПУ (за відомостями ГСЦ МВС) громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має посвідчена водія на право керування транспортним засобом.
Сукупність досліджених доказів, їх оцінка свідчать про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами ст. 23 КУпАП).
Суд ураховує, що санкція частини 3 статті 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомості, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про накладення стягнення суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується не відбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті, тобто до 10 років.
Враховуючи, що санкція статті не передбачає альтернативних видів покарання, суд накладає стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 30, 33, 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу гривень 00 коп) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.) на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови
Суддя О.О. Томашевський