"22" вересня 2010 р.Справа № 14/66-1308
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" вул. Галицька, 160, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-Райце" вул. Старозбаразька, 2, м.Збараж, Збаразький район, Тернопільська область,47300
про cтягнення заборгованості в сумі 74893,13 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Лось А.М., довіреність від 16.06.10 р.;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-Райце" про стягнення заборгованості в сумі 74893,13 грн.
Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості проданої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 74893,13грн., яка і є предметом судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення).
За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
26.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" - Продавець (позивач по справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Яйце-Райце" - Покупець (відповідач по справі) укладено Договір №12, відповідно до п.1.2. якого Продавець зобов'язується продати зерно кукурудзи (далі Товар), а Покупець зобов'язується купити і оплатити його вартість, на умовах даного Договору.
На виконання умов Договору, відповідачу було продано зерно кукурудзи на загальну суму 68750,00 грн., що підтверджується належним чином оформленими накладними та дорученнями на отримання товару (копії знаходяться в матеріалах справи).
Згідно п.4.3. Договору, розрахунок за проданий товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Продавця" за кожну окрему партію в кількості 55 тон, протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання кожної партії Товару.
Однак, відповідачем зобов'язання по Договору щодо оплати вартості товару виконані частково, зважаючи на що останнім допущено станом на 21.06.2010 р. заборгованість на суму 55016,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі- продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем було направлено відповідачу Претензію №538 від 12.04.2010 р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар, проте останню залишено без уваги.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку неоплати за Товар Покупець сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартості товару.
Згідно поданого позивачем розрахунку суми заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-Райце" за несвоєчасне виконання зобов'язання визначено пеню в розмірі 55,02 грн., 16444,28 грн. інфляційних нарахувань, та 3% річних в сумі 3377,83 грн.
Оцінивши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань суд констатує, що здійснені позивачем розрахунки не в повній мірі грунтуються на приписах ст.625 Цивільного кодексу України, з огляду на що до задоволення підлягає три проценти річних в сумі 3584,86 грн. та 16225,53 інфляційних нарахувань.
В частині стягнення 3% річних в сумі 207,03 грн. та 218,75 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством не надано, а судом не здобуто
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" про стягнення з відповідача - СГТОВ "Яйце-райце" - 55016,00 грн. основного боргу, 55,02 грн. пені, 16225,53 грн. інфляційних нарахувань, та 3% річних в сумі 3584,86 грн. за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" (вул. Старозбаразька, 2, м. Збараж, Тернопільська область, р/р26005021037001 у ВАТ КБ "Надра" МФО 338705, код 31973578, св. № 26472487, ін. под. № 319735719066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (вул. Галицька, 160, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, р/р 260092144 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль, МФО 338501, код 00952829, інд. пд. №009528219032) - 55016 (п'ятдесят п'ять тисяч шістнадцять) грн. 00 грн. основного боргу, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 02 коп. пені, 16225 (шістнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 53 коп. інфляційних нарахувань, та 3% річних в сумі 3584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп. за прострочення виконання зобов'язання.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яйце-райце" (вул. Старозбаразька, 2, м. Збараж, Тернопільська область, р/р26005021037001 у ВАТ КБ "Надра" МФО 338705, код 31973578, св. № 26472487, ін. под. № 319735719066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (вул. Галицька, 160, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, р/р 260092144 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль, МФО 338501, код 00952829, інд. пд. №009528219032) - 744 (сімсо сорок чотири) грн. 74 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 65 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.В решті позову відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 08.10.2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя