Єдиний унікальний номер: 379/987/24
Провадження № 3/379/488/24
28 серпня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва Олександра Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101297 від 21.08.2024 вбачається, що 15.08.2024 ОСОБА_1 ухилялася від виконання обов'язків по догляду за дитиною, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є її сином, перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, вказала, що не ухилялась від виконання батьківських обов'язків.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер.
Матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не належно займається вихованням своєї дитини.
З огляду на те, що ч. 1 ст. 184 КУпАП, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, то при розгляді цієї справи необхідно з'ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останньої від виконання нею обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її сина, в яких її діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог мало місце.
Також протокол про адміністративне правопорушення не розкриває об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не конкретизує, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання неповнолітніх дітей, в діях ОСОБА_1 відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. В. Разгуляєва