Запорізької області
01.11.07 Справа № 11/655/07-10/524/07
Суддя
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез»,
м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Владівське ремонтно
транспортне підприємство», Запорізька область, Чернігівський район, с. Владівка
про стягнення 61000 грн. основного боргу, 3847 грн.18 коп. пені, 701 грн. 91 коп. річних процентів, 2592 грн. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
від позивача: Євлакова Ю.А., довіреність від 03.01.07 № 02/07
від відповідача: Христич Н.В., довіреність від 12.04.07
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості відповідно договору поставки від 16.03.07 № 16.03.07/1 у розмірі 68 141 грн. 59 коп., а саме суму основного боргу у розмірі 61 000 грн. 00 коп., 3847 грн.18 коп. пені, 701 грн. 91 коп. 3% річних процентів, 2592 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
01.10.07 справу прийнято до розгляду, слухання призначено на 17.10.07, справу слуханням було відкладено на 01.11.07 у зв'язку з неявкою відповідача. 01 листопада 2007 року у судовому засідання оголошено резолютивну частину рішення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вимог позову в частині стягнення санкцій, в зв'язку з тим, що позивач підвищенням ціни на продукцію компенсував всі свої можливі збитки.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -
16 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки від 16.03.07 № 16.03.07/1.
Згідно з умовами зазначеного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, відомості про який визначені у додатках до договору. Відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та додатками. Згідно з пунктом 1 «Специфікація товару" додатку № 1 до договору від 16.03.07, викладеним у остаточній редакції згідно з додатком № 5 до договору від 05.07.07, є мінеральне добриво амофос 12:52 у кількості 20 тонн загальною вартістю 61 000 грн. 00 коп. У пункті 2.1 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється узгодженими партіями на умовах, визначених у додатках до договору. Пунктом 4 додатку № 1 до договору встановлений термін поставки товару протягом 3-х днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Виконуючі свої зобов'язання 16 березня 2007 року позивач поставив і передав у місці поставки (склад смт.
Камиш-Зоря, Куйбишевський р-н) відповідачеві товар, а саме: мінеральне добриво «Амофос" 12:52 у кількості 20 тонн, що підтверджується актом приймання-передачі товару 45-С від 16.03.07, товарно-транспортної накладною серія 01 АА від 16.03.07 та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯМХ№ 327918 від 16.03.07. Позивач всього поставив відповідачеві товар на загальну суму 61 000 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 3.2 договору відповідач зобов'язався оплатити позивачеві 100 %
вартості товару у строк до 30.03.07 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Однак відповідач, незважаючи на взяті на себе зобов'язання відповідно договором, на момент подачі позовної заяви з позивачем не розрахувався. Заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем становить 61 000 грн. 00 коп.
Відповідно ст. 526 ЦК України сторони за договором зобов'язані виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно пункту 4.2 договору укладеного між сторонами передбачена відповідальність за порушення терміну оплати за договором (п. 3.2 договору), а саме встановили розмір неустойки, що сплачується відповідачем за прострочення, період, за який вона нараховується, та порядок її нарахування, а саме: у розмірі 1 % від суми неоплаченого товару кожен день прострочення. Позивач просить стягнути суму пені за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором у розмірі 3 847 грн. 18 коп. Але, п. 4.2 договору передбачено за невиконання п. 3.2. даного договору покупець зобов'язується сплатити штраф у розмірі 1 % від суми не сплаченого товару за кожен день прострочи.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотки річних із простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків. Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми боргу у розмірі 701 грн. 91 коп. та втрати від інфляції у розмірі 2 592 грн. 50 коп.
Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 61 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 701 грн. 91 коп. та втрат від інфляції у розмірі 2 592 грн. 50 коп. В частині стягнення суми пені у розмірі 3 847 грн. 18 коп. суд в задоволенні відмовляє, т.я. вважає дані вимоги не обґрунтованими, у зв'язку із тим, що Договором передбачений штраф, а не пеня.
Судові витрати у справі покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, т.я. позов доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Владівське ремонтно-транспортне
підприємство» (71221, Запорізька область, Чернігівський район, с. Владівка, вул. Жлобівців, 18) п/р 260003119 у ЗОД “Райффайзен банк “Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 00904138 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3) п/р 26002837301 в АБ “АвтоЗАЗбанк» м. Запоріжжя, МФО 313407, ЄДРПОУ 30345439) 61 000 (шістнадцять одну тисячу) грн. 00 коп. суму основного боргу, 701 (сімсот одну) грн. 91 коп. -3 % річних, 2 592 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 50 коп. -втрат від інфляції, 642 (шістсот вісімдесят одна) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Алейникова Т.Г.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення підписано 12 листопада 2007 року.