апеляційне провадження №22-ц/824/4134/2024
справа №753/8294/22
13 червня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Кулика С.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району», ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
встановив:
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Вимоги позову мотивує тим, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка у справі є власницею квартири АДРЕСА_2 цього ж під'їзду у вказаному будинку.
23 листопада 2021 року у квартирі позивачки трапилось залиття, унаслідок чого пошкоджено шпалери, підлогове покриття - ламінат та міжкімнатні двері квартири.
Цього ж дня для фіксування аварійної ситуації було викликано представників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району», яка обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення, системи холодного та гарячого водопостачання.
23 листопада 2021 року складено Акт про залиття, який затверджено Начальником ЖЕД-203 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району".
Аналіз складеного акту дозволяє зробити висновок, що залиття квартири сталося внаслідок заміни гнучкої підводки ГВП до змішувача в приміщенні ванної кімнати квартири АДРЕСА_2 (відповідачки), що й спричинило аварійну ситуацію.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , розмір матеріальних збитків становить 112 166,00 гривень.
Вказує, що внаслідок оплати послуг експертної установи понесла додаткові витрати у розмірі 6 558,00 гривень.
Окрім того, зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідачки позивачці завдано моральну шкоду, що виразилась у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження її майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Розмір моральної шкоди оцінює у 30 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири - 112 166,00 гривень; моральну шкоду - 30 000,00 гривень, витрати на проведення звіту з визначення матеріальних збитків - 6 558,00 та 1 411,67 гривень судових витрат.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 у розмірі 112 166,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 у розмірі 2500,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 1138,65 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інші витрати пов'язані з розглядом справи, а саме суму оплати за проведення звіту матеріальних збитків внаслідок залиття квартири в розмірі 5289,68 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що судом установлено, що квартира АДРЕСА_3 в рівних долях належить відповідачці та громадянці ОСОБА_3 . Разом з цим, увесь розмір збитків стягнуто лише з одного співвласника - відповідачки, в той час, як інший співвласник також зобов'язаний утримувати своє майно і відповідати у разі завдання шкоди.
Уважає, що стягнення повного розміру завданої шкоди із одного співвласника порушує вимоги статей 355, 360 ЦК України.
Щодо порушень норм процесуального права вказує, що позивачкою на підтвердження позовних вимог до суду надано лише два письмові докази: акт про залиття від 23 листопада 2021 року та звіт від 15 грудня 2021 року про незалежну оцінку матеріальних збитків.
Вказує, що обов'язковою вимогою законодавства для належного оформлення акту про залиття є ознайомлення з його змістом мешканців квартири, які постраждали від залиття, і мешканців, які спричинили залиття. В порушення вимог пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій відповідачка не була ознайомлена із змістом акту, окрім того, Акт про залиття від 23 листопада 2021 року складено у відсутність відповідачки, а в самому акті вказано, що оглядалась лише квартира позивачки.
Стверджує, що оскільки квартира відповідачки не оглядалась, відтак висновки про те, що причиною залиття стало "заміна відповідачкою гнучкої підводки ГВП до змішувача по приміщенню ванної кімнати" ґрунтується на припущеннях.
Вказує, що є дві особи, які несуть відповідальність за неналежне обслуговування системи водопостачання: до точки приєднання - виконавець (третя особа), а після точки приєднання - власник квартири (відповідачка). Ураховуючи те, що огляд квартири не здійснювався, встановити достеменно з якого місця у квартирі відповідачки відбулось залиття позивачки неможливо.
Щодо Звіту ТОВ "Експерт Ін" від 15 грудня 2021 року про оцінку матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття на підтвердження розміру збитків належними і допустимими доказами вказує, що оцінка проводилась на замовлення позивачки і у її присутності. Відповідачку не було повідомлено ні про факт проведення такого дослідження, так само не було запрошено здійснити оцінку у її присутності.
Вказує, що має обґрунтовані сумніви щодо розміру зафіксованих збитків, оскільки знає у якому стані та з яким ремонтом була квартира позивачки і відповідно заявлений розмір матеріальної шкоди є значно завищений.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідачка є малозабезпеченою особою, пенсіонеркою, яка не має спеціальних знань у галузі права.
Вказує, що відповідачка позбавлена права подати висновок експерта, виготовлений на її замовлення, оскільки оцінити пошкодження потрібно у квартирі позивачки, до якої відповідачка доступу не має.
Уважає ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи неправомірною.
Щодо розміру стягнутої моральної шкоди у розмірі 2 500,00 гривень вказує, що позивачка не довела жодними доказами факт переживання душевних страждань, окрім власних слів.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити повністю.
29 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від адвоката Галкіної Я.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Вказує, що розмір завданої шкоди підтверджується звітом про незалежну оцінку матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття квартири. Причини залиття підтверджуються даними змісту акту про залиття, який затверджено Начальником ЖЕД-203 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району".
Щодо розміру моральної шкоди вказує, що розмір заподіяної шкоди визначити важко, але вона має хоча б компенсувати ті негативні емоційні страждання та стрес, які довелось перенести позивачці, та витрачені зусилля, пов'язані із зверненням до суду. Визначивши розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, душевні страждання, пов'язані з постійними думками стосовно того, у який спосіб та за який рахунок відремонтувати квартиру.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, на підставі пункту 1 частини 1 статті 365 ЦПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3 , оскільки згідно даних свідоцтва НОМЕР_4 від 08 грудня 2008 року квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності в рівних долях належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Лехкар О.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити.
Представник позивачки - адвокат Галкіна Я.Г. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
11 червня 2024 року від третьрї особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, згідно яких вона підтримала апеляційну скаргу, а також клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, просила ухвалити рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованими та не спростовані відповідачкою під час розгляду справи в передбаченому законом порядку, відтак позов в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 у розмірі 112 166,00 грн, підлягають задоволенню.
Стягнувши моральну шкоду у розмірі 2 500,00 гривень суд вказав, що розмір моральної шкоди, визначений позивачкою в сумі 30 000 грн є недоведеним та завищеним, відтак виходячи із засад розумності і справедливості суд зменшив розмір моральної до 2 500,00 гривень. Суд зазначив, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Установлено, що згідно даних свідоцтва про право власності на житло від 23.05.1994 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Харківської районної державної адміністрації м. Києва, власниками квартири АДРЕСА_1 , були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , у рівних долях (том 1 а.с.115).
Згідно даних свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Гайсинської державної нотаріальної контори, убачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_6 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (том 1 а.с.117).
Відповідно до даних договору дарування від 01 листопада 2008 року ОСОБА_4 передала безоплатно ОСОБА_6 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 шосе (а.с. том 1 а.с. 113).
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року 26 липня 2008 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , після укладення шлюбу прізвище подружжя - ОСОБА_6 (том 1 а.с. 112).
Відповідно до даних свідоцтва про право власності на житло від 08 грудня 2008 року власниками квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних долях (а.с. 183).
З даних акту від 23 листопада 2021 року убачається, що комісією у складі головного інженера ЖЕД-203 Комісар В.М. , майстра з технічного нагляду Буренко О.М. , майстра з експлуатації - Костюк Н.О. , складено акт про те, що 23 листопада 2021 року проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 , щодо причини залиття вказаної квартири. Щодо причин залиття вказано, що на час перевірки санітарно-технічне обладнання у квартирі АДРЕСА_2 було у справному стані. Власником квартири була замінена гнучка підводка ГВП до змішувача по приміщенню ванної кімнати, що спричинило аварійну ситуацію. За висновками та рекомендаціями комісії, відповідальність за сантехнічне обладнання і санітарний стан у квартирі несе власник (квартиронаймач) в повному обсязі (том 1 а.с. 118).
Відповідно до даних звіту про незалежну оцінку ТОВ «Експерт ІН» № VR211214-001 від 28 грудня 2021 року убачається, що станом на 15 грудня 2021 року ринкова вартість об'єкта оцінки матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 , розрахована з використанням витратного підходу, складає 112 116,00 грн (том 1 а.с.143-172).
За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Відповідальність є наслідком вини та означає законне зобов'язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами. Це зобов'язання може бути передбачене в угоді (договірне зобов'язання) або в правовій нормі (недоговірне зобов'язання).
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Цивільне законодавства в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивачки сталося не з вини власника квартири АДРЕСА_3 , матеріали справи не містять.
Відтак, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди є правильними.
Разом з цим, при ухваленні судового рішення судом першої інстанції залишено поза увагою таке.
Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З матеріалів справи установлено, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , у рівних долях, що підтверджується даними свідоцтва про право власності на житло від 08 грудня 2008 року.
Отже, ОСОБА_1 як власниця частини квартири має відповідати відповідно до своєї частки у праві власності за завдану шкоду.
Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, відтак допустив ухвалення судового рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового судового рішення.
Установлено, що згідно звіту про незалежну оцінку ТОВ «Експерт ІН» № VR211214-001 від 28 грудня 2021 року матеріальний збиток, завданий внаслідок залиття приміщення оцінено квартири АДРЕСА_1 становить 112 116,00 гривень.
Відтак, з урахуванням положень статті 360 ЦК України із ОСОБА_1 на користь позивачки слід стягнути 56 083,00 гривень, що відповідає частці у праві власності.
Щодо клопотання відповідачки про проведення судової будівельно-технічної експертизи, доданого до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що відповідачка була відсутня при складанні акту про затоплення від 23 листопада 2021 року, відтак не була з ним ознайомлена та не підписувала його.
Вказує, що на підтвердження позовних вимог позивачкою додано звіт про незалежну оцінку, що не відповідає вимогам в частині належності, допустимості та достовірності доказів, відтак не повинен прийматися судом до уваги.
Уважає, що розмір матеріальних збитків є значно завищеним та не відповідає дійсності.
Вказує, що відповідачка позбавлена права подати висновок експерта, виготовлений на її замовлення, оскільки оцінити пошкодження потрібно у квартирі позивачки, до якої відповідачка доступу не має.
Мотивуючи наведеним, просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу та доручити її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експерта поставити такі питання:
1. Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 виникли внаслідок залиття, що сталось 23 листопада 2021 року?
2. Яка технічна причина пошкоджень квартири АДРЕСА_1 , що виникли 23 листопада 2021 року?
3. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття 23 листопада 2021 року квартири АДРЕСА_1 , з урахування фізичного зносу від життєдіяльності мешканці цієї квартири до її залиття?
4. Який розмір завданої матеріальної шкоди квартири АДРЕСА_1 унаслідок її залиття, що сталось 23 листопада 2021 року?
Зобов'язати позивача надати експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ доступ до квартири АДРЕСА_1 після залиття до здійснення ремонту.
Апеляційний суд не убачає підстав для задоволення поданого клопотання з огляду на таке.
За нормою частини 1 статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частина 2 статті 279 ЦПК України).
За приписами частини 3 статті 279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу частин 2, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За приписами частини 2 статті 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
З матеріалів справи установлено, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання у справі 07 вересня 2022 року (а.с. 59)
06 вересня 2022 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою (а.с. 68-70).
Згідно даних протоколу судового засідання від 12 жовтня 2022 року у судове засідання з'явились представник позивачки - Галкіна Я.Г. та відповідачка - ОСОБА_1 . Судове засідання відкладено (а.с. 75-76).
З даних протоколу судового засідання від 12 квітня 2023 року убачається, що судове засідання проведено за участі представника позивачки та представника відповідачки. У судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника відповідачки про долучення документів. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті. В судовому засіданні представником відповідачки, зокрема, надано пояснення щодо обставин справи.
З матеріалів справи убачається, що судові засідання проведено 08 травня 2023 року (а.с.122-125), 30 травня 2023 року (а.с. 127-129), 20 червня 2023 року (а.с.131-134), 13 липня 2023 року (а.с. 184-189).
21 липня 2023 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва, адвокатом Лехкар О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 191-194).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року у задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено (а.с.198).
Установлено, що відповідачкою через 11 місяців після відкриття провадження у справі подано клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
За приписами статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Згідно частин 1-2 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
За установлених обставин, ураховуючи те, що у справі відсутні підстави, передбачені статтею 105 ЦПК України для обов'язкового призначення експертизи, те, що відповідачкою у суді першої інстанції подано клопотання із спливом 11 місяців з дня відкриття провадження у справі, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав для його задоволення на стадії апеляційного перегляду.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині недоведеності розміру моральної шкоди, колегія суддів ураховує таке.
Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції правильно враховано тривалість порушення прав позивачки, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, глибину її душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (обмеження користування належним позивачці майном). Оскільки позивачці спричинено душевні страждання, яких вона зазнала у зв'язку із залиттям квартири, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд першої інстанції правильно визначив, що з відповідачки на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.
За установлених обставин, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 134 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що звертаючись до суду із позовом позивачка просила суд стягнути 112 166,00 гривень матеріальної шкоди та 30 000,00 моральної шкоди.
За результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції позов задоволено на 41,2%.
Установлено, що за подачу позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 411,66 гривень, що підтверджується даними квитанції №1478-3066-0129-1983 (том 1 а.с. 52).
Відтак, з ОСОБА_1 на користь позивачки на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, слід стягнути 581,60 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог (1 411,66 х 41,2%).
За виготовлення звіту про незалежну оцінку позивачкою сплачено 6 558,00 гривень, що підтверджується даними квитанцій (том 1 а.с. 51).
Відтак, із ОСОБА_1 на користь позивачки слід стягнути 2 701,90 гривень за виготовлення звіту (6 558,00 грн х 41,2%).
За звернення до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 1 774,98 гривень, що підтверджується даними квитанції №0182-8298-8782-1637 (том 1 а.с. 231).
За результатами розгляду апеляційної скарги, така задоволена на 59,8%. Відтак з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції підлягає стягненню 1 043,69 гривень (1 774,98 х 59,8%).
За змістом частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Ураховуючи положення частини 10 статті 141 ЦПК України , апеляційний суд уважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 462,09 грн (1 043,69 грн - 581,60 грн), застосувавши принцип взаємозаліку.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 56 083,00 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 2 500,00 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму оплати за проведення звіту матеріальних збитків внаслідок залиття квартири в розмірі 2 701,90 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 462,09 гривень згідно частини 10 статті 141 ЦПК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 28 серпня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова