27 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/2579/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення та заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у строк 30 днів з дати ухвали суду подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23.
Свою заяву мотивує тим, що пенсійний орган всупереч рішення суду продовжує нараховувати позивачу пенсію з обмеженням її максимальним розміром.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, від представника відповідача надійшли заява про розгляд справи без його участі, що згідно вимог частини третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду заяви.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.02.2020 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 620/3860/22 з обмеженням її максимального розміру; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою суду від 05.09.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та подання звіту було задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23.
Ухвалою суду від 30.05.2024 було встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 до 30.06.2024.
Позивачем було подано заяву, в якій просив за ненадання на виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року в адміністративній справі №620/2579/23 повторного звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 р. по справі №620/2579/23, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення, в якому вказано, що позивачу на виконання рішення суду з 01.02.2020 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Так, відповідно до наданих суду перерахунків пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром (т. 1 а.с. 211 та його зворот, т. 2 а.с. 123-125 та їх звороти).
Тобто, перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2020 було здійснено відповідно до рішення суду, без обмеження її максимальним розміром.
При цьому, перерахунок пенсії з 01.02.2021 здійснено з урахуванням грошового забезпечення станом на 01.01.2021, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2022 № ФЧ57461/І (т. 1 а.с. 255, т. 2 зворот а.с. 125), право позивача на яке захищено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 620/3860/22 (т. 1 а.с. 16-26).
Також, перерахунки пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 проведено з урахуванням збільшеного грошового забезпечення (т. 2 а.с. 124, 125).
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у межах справи № 361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, зокрема, в частині накладеного судом обов'язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов'язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що якщо під час судового розгляду питання про накладення штрафу буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, обов'язковою умовою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб'єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк або не вчинення дій, спрямованих на виконання рішення.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 (справа № 420/177/20), переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17 та від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Так, поданий відповідачем звіт, надані суду документи свідчать про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 в частині здійснення з 01.02.2020 нарахування пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
Орган Пенсійного фонду вказує на неможливість виплати позивачеві нарахованої заборгованості через відсутність додаткових бюджетних асигнувань, надає витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно якого рішення суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 зареєстровано у вказаному реєстрі.
Суд вважає, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинено всі залежні від нього дії по виконанню судового рішення.
На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 по справі 560/523/19, розглянувши аналогічне питання судового контролю, зазначає, що за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України встановленого порядку виконання судового рішення, рішення судів щодо накладення штрафу на керівника Головного управління за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення є передчасними, оскільки це жодним чином не захищає право особи на отримання належних їй коштів. Верховний Суд вважає, що відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення суду. Фактична ж невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що бюджетні кошти, які виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на виконання таких рішень в порядку черговості.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а дійшов аналогічного висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За таких обставин, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника пенсійного органу штрафу.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 620/2579/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та зобов'язання подати новий звіт про виконання судового рішення відмовити в повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.08.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА