Номер провадження № 22-ц/821/1308/24 Справа № 711/3069/22
28 серпня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Літинського Олександра Павловича на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2022 року в справі за позовом Управління поліції охорони безпеки в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги охорони та пені за прострочення платежу,
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2022 року позовні вимоги Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги охорони та пені за прострочення платежу, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві заборгованість за договором про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони суму основного боргу у розмірі 355577,60 грн, пеню у розмірі 21039,08 грн та судовий збір у розмірі 5799,25 грн.
Не погоджуючись з заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2022 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Літинський О.П. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2024 року справу призначено до розгляду на 03 вересня 2024 року.
15 серпня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , як представника Управління поліції охорони безпеки в м. Києві, надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, обґрунтоване територіальною віддаленістю від місця розгляду справи.
Однак, вказане клопотання слід повернути заявнику без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з положенням ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що юридична особа може брати участь у цивільному процесі через свого керівника або іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення тощо (в порядку самопредставництва) або через адвоката.
Судом встановлено, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане через підсистему «Едектронний суд», підписане ОСОБА_1 .
Вбачається, що до вказаного клопотання долучено лише довіреність у порядку передоручення від 24.03.2023, якою ОСОБА_3 на підставі витягу з ЄДР від 24.03.2023 щодо Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, уповноважує, у порядку передоручення, ОСОБА_1 представляти інтереси Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві в судах України (у тому числі, в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, у тому числі, з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції.
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Недостатнім для самопредставництва юридичної особи є видана нею на ім'я одного з працівників довіреність.
Вказаний висновок було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа № 303/4297/20).
У даному випадку, підписуючи клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 було долучено до клопотання лише довіреність, сформовану в підсистемі «Електронний суд». Проте суду не надано жодного документа (трудового договору (контракту), посадової інструкції, витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і не надано підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Крім того, долучена до клопотання довіреність видана керівником Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, однак доказів (зокрема, але не виключно, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), які б свідчили, що останній, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, дійсно являється керівником Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, а відтак наділений правом видавати таку довіреність, суду апеляційної інстанції не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що до вказаного клопотання, у порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК, не додано доказів надіслання зазначеного клопотання іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане до суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 183 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
Клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у даній справі, повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
Н.І. Гончар