Номер провадження 22-ц/821/1368/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №2-4267/10 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
28 серпня 2024 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Матюха В.І.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»;
боржник - ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/10,
23.05.2024 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-4267/10.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 лютого 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси видав виконавчий лист № 2-2332/2010 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 02-546/07 із змінами договорів № 02-77-1/07 від 17.11.2007 року в загальній сумі 367503,05 грн., що еквівалент 46372,04 доларів США та судові витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
23 серпня 2013 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси задоволено заяву ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про заміну сторони стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-2332/2010 виданого 15 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» суми боргу в розмірі 369323 грн. 05 коп. на ТОВ «Кредитні ініціативи» в зв'язку з переходом до ТОВ «Кредитні ініціативи» прав кредитора, відповідно до Договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року.
В подальшому виконавчий лист було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
30 серпня 2018 року на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ був повернутий стягувачу.
20 серпня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалою суду виправив помилку у виконавчому листі, виданому 25 лютого 2011 року по даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник посилається на те, що постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та відповідно до ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» з 12.03.2020 року по 22.05.2020 року на всій території України було встановлено карантин, дію якого було продовжено до 22.06.2020 року постановою Кабінету міністрів України № 392 від 20.05.2020 року. Також зазначається, що в подальшому строк карантину було продовжено: постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 до 31.07.2020 року; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 6-М до 31.08.2020 року; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року № 760 до 31.10.2020 року; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року № 956 до 31.12.2020 року; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 до 24.01.2021 року, постановою КМУ від 25.04.2023 року № 383 продовжено карантин до 30.06.2023 року.
Вказує, що дана ситуація спричинила переведення штату працівників ТОВ «Кредитні ініціативи» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу, у зв'язку із чим стягувач пропустив встановлений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також, зазначається, що 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан по всій території України з 05 годин 30 хв. 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з викладеними обставинами, заявник просить поновити строк на пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/2010 від 15.02.2011 року, боржником за яким є ОСОБА_2 до виконання.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2024 року заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/10 - залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником у поданій заяві не наведено жодної поважної причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 2-4267/10 від 25 червня 2024 року та поновити строк на пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/2010, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 02-546/07 зі змінами договорів № 02-77-1/07 від 17.11.2007 року до виконання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам заявника щодо перебігу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд першої інстанції не дослідив постанову від 30.08.2018 року у ВП № 49266468 у зв'язку з якою переривається строк давності пред'явлення виконавчого документу до виконання (ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»), а лише формально послався на ненадання заявником доказів поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Щодо поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання скаржник посилається на карантинні обставини (COVID-19) та вказує, що дана ситуація спричинила переведення штату працівників ТОВ «Кредитні ініціативи» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу у зв'язку із чим стягував пропустив встановлений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/2010 до виконання.
При цьому, в апеляційній скарзі скаржник просить врахувати, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2010 року заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором № 02-546/07 зі змінами договір № 02-77-1/07 від 17.11.2007 року в загальній сумі 367503,05 грн., що еквівалентно 46372,04 дол. США та судові витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
23 серпня 2013 року ухвалою суду замінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-2332/2010 виданого 15 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» суми боргу в розмірі 369323,05 грн. на ТОВ «Кредитні ініціативи», в зв'язку з переходом до ТОВ «Кредитні ініціативи» прав Кредитора, відповідно до Договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року.
Відповідно до матеріалів справи, на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2010 року по справі № 2-2332/2010 судом було видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 .
Як вбачається з копії виконавчого листа щодо ОСОБА_2 , строк пред'явлення його до виконання - до 24.11.2013 року (а.с.135 на звороті), а також, що виконавчий лист повертався органами ДВС стягувачу, на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на той час) з відміткою повернуто 30.08.2018 року (а.с.136).
Відповідно до копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 49266468 від 30.08.2018 року (а.с.136 на звороті) виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 31.08.2021 року.
Згідно статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового провадження, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
На час набрання законної сили заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2010 року у справі № 2-4267/10 та на час видачі виконавчих листів у даній справі, діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.
Згідно зі статтею 21 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на момент вступу рішення в законну силу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.
Згідно із статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року в справі Устименко проти України, заява № 32053/13 ).
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (ч. 1, 2, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а у разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Правовий аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого листа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 727/1256/16-ц.
З урахування викладеного, враховуючи, що виконавчий лист був повернутий стягувачу 30.08.2018 року - виконавчий лист № 2-4267/2010 мав бути пред'явлений до виконання у період часу з 30.08.2018 року до 30.08.2021 року.
Згідно з положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Згідно з ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа № 2-4267/10 до виконання заявник послався на запровадження з 12 березня 2020 року на території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК) та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що посилання на COVID-19 є не доречним, так як вказана обставина виникла після спливу строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином ({Розділ XII доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020}.
Норми ст. 433 ЦПК України в даному випадку є відсилочними та за своїм змістом не є тими процесуальними нормами на які поширюються вимоги Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України. Питання тривалості та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження», які відносяться до норм матеріального права та відповідно не регулюються нормами ЦПК.
Отже, продовження строку, визначеного частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до Закону № 731-IX від 18.06.2020 року не передбачено, тому він не поширюється на спірні правовідносини.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 2-904/11.
Разом з тим, посилаючись на пандемію COVID-19 як на поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, заявник не надав суду будь - яких довідок, виписок з лікарні з яких можливо було б встановити, що працівники штату чи директор ТОВ «Кредитна ініціатива» хворіли на COVID-19, перебували на стаціонарному лікуванні у медичному закладі чи знаходився на самоізоляції у зв'язку з хворобою в період з 30.08.2018 року до 30.08.2021 року.
Отже, при відсутності доказів, які б вказували на те, що стан здоров'я працівників чи директора ТОВ «Кредитна ініціатива» під час пандемії COVID-19 був настільки важкий, що перешкоджав у своєчасній реалізації прав ТОВ «Кредитна ініціатива», колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявником поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у зв'язку з пандемією COVID-19.
Колегії суддів зазначає, що лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об'єктивної неможливості пред'явлення виконавчого документа в межах строку, визначеного законом.
Що стосується посилання заявника та введення в Україні воєнного стану як на підставу поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів виходить з наступного.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання заявника на введення з 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану є не доречним, оскільки вказані обставини виникли вже після спливу строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Разом з тим, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 «питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов?язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Відповідно, з цієї постанови вбачається, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення порушених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо - вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на території України.
З матеріалів справи вбачається, що доказів заявником суду надано не було, яким саме чином воєнний стан в Україні перешкоджав реалізувати своє право на подачу виконавчого листа до виконання у строки передбачені законом.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.
Отже, ТОВ «Кредитні ініціативи» не надало доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав, зокрема вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення у справі №2-4267/10.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку із тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не надав доказів поважності причин пропуску такого строку, які б перешкодили заявнику пред'явити виконавчий лист до виконання у встановлений законом строк.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, , враховуючи що частина аргументів скаржника знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - задовольнити частково.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 28 серпня 2024 року
Судді