Справа № 761/26731/24
Провадження № 1-кс/761/17210/2024
20 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києва капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка здобула середню освіту, не працює, незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
В рамках даного провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
03.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.04.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 242 240 грн.
12.04.2024 ОСОБА_4 звільнено з-під варти під заставу в розмірі 242 240 грн.
Разом з тим, з 01.05.2024 підозрювана ОСОБА_4 перестала виходити на зв'язок із органом досудового розслідування, на телефонні дзвінки та смс-повідомлення не відповідає. А відтак, слідчим у кримінальному провадженні надано доручення оперативному підрозділу УБН ГУНП у м. Києві, в порядку ст. 40 КПК України, для встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 .
Також органом досудового розслідування встановлено, що, згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №19-31102/18/24 від 07.05.2024, ОСОБА_4 переткнула державний кордон 30.04.2024 о 23 год. 07 хв. у пункті пропуску «Могилів-Подільський», чим порушила покладені на неї обов'язки визначені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу, а саме - не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду, і до теперішнього часу не поверталася.
У свою чергу, на виконання вищевказаного доручення, оперативним працівником УБН ГУНП у м. Києві здійснено виїзди на за місцем реєстрації, та місцем фактичного проживання підозрюваної ОСОБА_4 . В результаті вказаних дій 09.05.2024 допитано в якості свідка матір ОСОБА_4 - ОСОБА_11 , котра підтвердила факт перетину ОСОБА_4 державного кордону 30.04.2024, а також повідомила, що втратила зв'язок із донькою ( ОСОБА_4 ) після її виїзду за кордон.
Крім того, 09.05.2024 допитано в якості свідка консьєржа будинку, в якому фактично мешкала підозрювана ОСОБА_4 - ОСОБА_12 , котра повідомила, що бачила ОСОБА_4 останній раз приблизно три тижня тому назад. Тобто, встановити місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 не представилось за можливе.
21.05.2024 у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 оголошено постанову про розшук підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, 12.06.2024 управлінням боротьби з наркозлочинністю Головного управління Національної поліції у м. Києві заведено оперативно - розшукову справу категорії «Розшук» №07/24 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
19.07.2024 підозрювана ОСОБА_4 оголошена у міжнародний розшук.
Так, підставою застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є порушення останньою покладених на неї обов'язків, що виникли в результаті внесення застави, а також наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засідання клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також додав, що остання знала про наявність у неї статусу підозрюваної, однак, всупереч покладених на неї слідчим суддею обов'язків, виїхала за межі України. Так, ОСОБА_4 оголошена у міжнародний розшук, а для її затримання поза межами України необхідне вмотивоване судове рішення про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, зазначив, що дія раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 припинилася, оскільки внесена застава звернена в дохід держави.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання слідчого заперечував. Вказав, що дане клопотання повинно було бути подане прокурором, а не слідчим. При цьому, стороною обвинувачення повинно бути подано клопотання не про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про зміну запобіжного заходу, оскільки попередньо щодо підзахисної діє запобіжний захід у вигляді застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та до додані до нього матеріали, прийшла до такого висновку.
Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
В рамках даного провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
03.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.04.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 242 240 грн.
12.04.2024 ОСОБА_4 звільнено з-під варти під заставу в розмірі 242 240 грн.
Разом з тим, з 01.05.2024 підозрювана ОСОБА_4 перестала виходити на зв'язок із органом досудового розслідування, на телефонні дзвінки та смс-повідомлення не відповідає. В подальшому органом досудового розслідування встановлено, що, згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №19-31102/18/24 від 07.05.2024, ОСОБА_4 переткнула державний кордон 30.04.2024 о 23 год. 07 хв. у пункті пропуску «Могилів-Подільський», чим порушила покладені на неї обов'язки визначені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу, а саме - не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду, і до теперішнього часу не поверталася.
Крім того, оперативним працівником УБН ГУНП у м. Києві здійснено виїзди на за місцем реєстрації, та місцем фактичного проживання підозрюваної ОСОБА_4 . В результаті вказаних дій 09.05.2024 допитано в якості свідка матір ОСОБА_4 - ОСОБА_11 , котра підтвердила факт перетину ОСОБА_4 державного кордону 30.04.2024, а також повідомила, що втратила зв'язок із донькою ( ОСОБА_4 ) після її виїзду за кордон.
Також 09.05.2024 допитано в якості свідка консьєржа будинку, в якому фактично мешкала підозрювана ОСОБА_4 - ОСОБА_12 , котра повідомила, що бачила ОСОБА_4 останній раз приблизно три тижня тому назад. Тобто, встановити місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 не представилось за можливе.
21.05.2024 у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 оголошено постанову про розшук підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, 12.06.2024 управлінням боротьби з наркозлочинністю Головного управління Національної поліції у м. Києві заведено оперативно - розшукову справу категорії «Розшук» №07/24 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
19.07.2024 підозрювана ОСОБА_4 оголошена у міжнародний розшук.
Також в ході судового розгляду цього клопотання було встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №671/26219/24 заставу, внесену за підозрювану ОСОБА_4 було звернуто в дохід держави, а отже раніше застосований до останньої запобіжний захід фактично припинив своє існування.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваної до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, Так, на наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду вказує те, що підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи можливість втрати свободи на тривалий строк шляхом застосування щодо неї покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі визнання її судом винуватою, вчинятиме дії спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.
У свою чергу, підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, та не встановлено всіх учасників злочинної схеми щодо збуту наркотичних засобів. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. При цьому зміна показань свідків на користь підозрюваних ускладнить якісне проведення досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо наявності об'єктивної можливості підозрюваної ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду, оскільки підозрювана є працездатною, має задовільний стан здоров'я, постійних джерел для існування немає, окрім як дохід, який, згідно з пред'явленою їй підозрою, отримувала від незаконного збуту наркотичних засобів.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , крім того, не є офіційно працевлаштованою, не має постійного джерела прибутку, осіб на утриманні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, у той же час перебуває поза межами території України, та не з'являється на виклики слідчого та суду, будучи обізнаною про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибула, оголошена у державний, міждержавний та міжнародний розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100000001302 від 14.11.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому слідчий суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 197 КК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 23 серпня 2024 року о 11 год. 25 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1